1 К уди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.
'Куда пошел возлюбленный твой, прекраснейшая из женщин? куда обратился возлюбленный твой? мы поищем его с тобою'.
2 М ій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.
Мой возлюбленный пошел в сад свой, в цветники ароматные, чтобы пасти в садах и собирать лилии.
3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!
Я принадлежу возлюбленному моему, а возлюбленный мой--мне; он пасет между лилиями.
4 Т и прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
Прекрасна ты, возлюбленная моя, как Фирца, любезна, как Иерусалим, грозна, как полки со знаменами.
5 В ідверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!
Уклони очи твои от меня, потому что они волнуют меня.
6 Т вої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!
Волосы твои--как стадо коз, сходящих с Галаада; зубы твои--как стадо овец, выходящих из купальни, из которых у каждой пара ягнят, и бесплодной нет между ними;
7 М ов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
как половинки гранатового яблока--ланиты твои под кудрями твоими.
8 Ш істдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,
Есть шестьдесят цариц и восемьдесят наложниц и девиц без числа,
9 т а єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:
но единственная--она, голубица моя, чистая моя; единственная она у матери своей, отличенная у родительницы своей. Увидели ее девицы, и--превознесли ее, царицы и наложницы, и--восхвалили ее.
10 Х то це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?
Кто эта, блистающая, как заря, прекрасная, как луна, светлая, как солнце, грозная, как полки со знаменами?
11 З ійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?
Я сошла в ореховый сад посмотреть на зелень долины, поглядеть, распустилась ли виноградная лоза, расцвели ли гранатовые яблоки?
12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...
Не знаю, как душа моя влекла меня к колесницам знатных народа моего.
13 ( 7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?
(7-1) 'Оглянись, оглянись, Суламита! оглянись, оглянись, --и мы посмотрим на тебя'. Что вам смотреть на Суламиту, как на хоровод Манаимский?