1 Я к Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.

Когда Ефрем говорил, все трепетали. Он был высок в Израиле; но сделался виновным через Ваала, и погиб.

2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.

И ныне прибавили они ко греху: сделали для себя литых истуканов из серебра своего, по понятию своему, --полная работа художников, --и говорят они приносящим жертву людям: 'целуйте тельцов!'

3 Т ому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.

За то они будут как утренний туман, как роса, скоро исчезающая, как мякина, свеваемая с гумна, и как дым из трубы.

4 А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.

Но Я--Господь Бог твой от земли Египетской, --и ты не должен знать другого бога, кроме Меня, и нет спасителя, кроме Меня.

5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.

Я признал тебя в пустыне, в земле жаждущей.

6 М али добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!

Имея пажити, они были сыты; а когда насыщались, то превозносилось сердце их, и потому они забывали Меня.

7 І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.

И Я буду для них как лев, как скимен буду подстерегать при дороге.

8 Н ападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.

Буду нападать на них, как лишенная детей медведица, и раздирать вместилище сердца их, и поедать их там, как львица; полевые звери будут терзать их.

9 П огубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.

Погубил ты себя, Израиль, ибо только во Мне опора твоя.

10 Д е цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?

Где царь твой теперь? Пусть он спасет тебя во всех городах твоих! Где судьи твои, о которых говорил ты: 'дай нам царя и начальников'?

11 Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.

И Я дал тебе царя во гневе Моем, и отнял в негодовании Моем.

12 П ровина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.

Связано в узел беззаконие Ефрема, сбережен его грех.

13 Б олі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.

Муки родильницы постигнут его; он--сын неразумный, иначе не стоял бы долго в положении рождающихся детей.

14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!

От власти ада Я искуплю их, от смерти избавлю их. Смерть! где твое жало? ад! где твоя победа? Раскаяния в том не будет у Меня.

15 Х оч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!

Хотя плодовит между братьями, но придет восточный ветер, поднимется ветер Господень из пустыни, и иссохнет родник его, и иссякнет источник его; он опустошит сокровищницу всех драгоценных сосудов.

16 ( 14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!

(14-1) Опустошена будет Самария, потому что восстала против Бога своего; от меча падут они; младенцы их будут разбиты, и беременные их будут рассечены.