1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

Случилось Ему в субботу придти в дом одного из начальников фарисейских вкусить хлеба, и они наблюдали за Ним.

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

И вот, предстал пред Него человек, страждущий водяною болезнью.

3 І сус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

По сему случаю Иисус спросил законников и фарисеев: позволительно ли врачевать в субботу?

4 В они ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

Они молчали. И, прикоснувшись, исцелил его и отпустил.

5 І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

При сем сказал им: если у кого из вас осёл или вол упадет в колодезь, не тотчас ли вытащит его и в субботу?

6 І вони не могли відповісти на це.

И не могли отвечать Ему на это.

7 А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

Замечая же, как званые выбирали первые места, сказал им притчу:

8 К оли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

когда ты будешь позван кем на брак, не садись на первое место, чтобы не случился кто из званых им почетнее тебя,

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

и звавший тебя и его, подойдя, не сказал бы тебе: уступи ему место; и тогда со стыдом должен будешь занять последнее место.

10 А ле як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

Но когда зван будешь, придя, садись на последнее место, чтобы звавший тебя, подойдя, сказал: друг! пересядь выше; тогда будет тебе честь пред сидящими с тобою,

11 Х то бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

ибо всякий возвышающий сам себя унижен будет, а унижающий себя возвысится.

12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

Сказал же и позвавшему Его: когда делаешь обед или ужин, не зови друзей твоих, ни братьев твоих, ни родственников твоих, ни соседей богатых, чтобы и они тебя когда не позвали, и не получил ты воздаяния.

13 А ле, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

Но, когда делаешь пир, зови нищих, увечных, хромых, слепых,

14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

и блажен будешь, что они не могут воздать тебе, ибо воздастся тебе в воскресение праведных.

15 Я к почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

Услышав это, некто из возлежащих с Ним сказал Ему: блажен, кто вкусит хлеба в Царствии Божием!

16 В ін же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

Он же сказал ему: один человек сделал большой ужин и звал многих,

17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

и когда наступило время ужина, послал раба своего сказать званым: идите, ибо уже всё готово.

18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

И начали все, как бы сговорившись, извиняться. Первый сказал ему: я купил землю и мне нужно пойти посмотреть ее; прошу тебя, извини меня.

19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

Другой сказал: я купил пять пар волов и иду испытать их; прошу тебя, извини меня.

20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

Третий сказал: я женился и потому не могу придти.

21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

И, возвратившись, раб тот донес о сем господину своему. Тогда, разгневавшись, хозяин дома сказал рабу своему: пойди скорее по улицам и переулкам города и приведи сюда нищих, увечных, хромых и слепых.

22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

И сказал раб: господин! исполнено, как приказал ты, и еще есть место.

23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

Господин сказал рабу: пойди по дорогам и изгородям и убеди придти, чтобы наполнился дом мой.

24 К ажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

Ибо сказываю вам, что никто из тех званых не вкусит моего ужина, ибо много званых, но мало избранных.

25 І шло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

С Ним шло множество народа; и Он, обратившись, сказал им:

26 К оли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

если кто приходит ко Мне и не возненавидит отца своего и матери, и жены и детей, и братьев и сестер, а притом и самой жизни своей, тот не может быть Моим учеником;

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

и кто не несет креста своего и идёт за Мною, не может быть Моим учеником.

28 Х то бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

Ибо кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения ее,

29 щ об, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

дабы, когда положит основание и не возможет совершить, все видящие не стали смеяться над ним,

30 г оворячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

говоря: этот человек начал строить и не мог окончить?

31 А бо який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

Или какой царь, идя на войну против другого царя, не сядет и не посоветуется прежде, силен ли он с десятью тысячами противостать идущему на него с двадцатью тысячами?

32 К оли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

Иначе, пока тот еще далеко, он пошлет к нему посольство просить о мире.

33 Т ак ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

Так всякий из вас, кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником.

34 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

Соль--добрая вещь; но если соль потеряет силу, чем исправить ее?

35 Н і на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

ни в землю, ни в навоз не годится; вон выбрасывают ее. Кто имеет уши слышать, да слышит!