1 Т оді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Тогда приходят к Иисусу Иерусалимские книжники и фарисеи и говорят:

2 Ч ого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

зачем ученики Твои преступают предание старцев? ибо не умывают рук своих, когда едят хлеб.

3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Он же сказал им в ответ: зачем и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?

4 Б о Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Ибо Бог заповедал: почитай отца и мать; и: злословящий отца или мать смертью да умрет.

5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

А вы говорите: если кто скажет отцу или матери: дар то, чем бы ты от меня пользовался,

6 т о може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

тот может и не почтить отца своего или мать свою; таким образом вы устранили заповедь Божию преданием вашим.

7 Л ицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Лицемеры! хорошо пророчествовал о вас Исаия, говоря:

8 О ці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

приближаются ко Мне люди сии устами своими, и чтут Меня языком, сердце же их далеко отстоит от Меня;

9 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим.

10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

И, призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте!

11 Н е те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

не то, что входит в уста, оскверняет человека, но то, что выходит из уст, оскверняет человека.

12 Т оді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?

13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;

14 З алишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

оставьте их: они--слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Петр же, отвечая, сказал Ему: изъясни нам притчу сию.

16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Иисус сказал: неужели и вы еще не разумеете?

17 Ч и ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

еще ли не понимаете, что всё, входящее в уста, проходит в чрево и извергается вон?

18 Щ о ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

а исходящее из уст--из сердца исходит--сие оскверняет человека,

19 Б о з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

ибо из сердца исходят злые помыслы, убийства, прелюбодеяния, любодеяния, кражи, лжесвидетельства, хуления--

20 О це те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

это оскверняет человека; а есть неумытыми руками--не оскверняет человека.

21 І , вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

И, выйдя оттуда, Иисус удалился в страны Тирские и Сидонские.

22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

И вот, женщина Хананеянка, выйдя из тех мест, кричала Ему: помилуй меня, Господи, сын Давидов, дочь моя жестоко беснуется.

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Но Он не отвечал ей ни слова. И ученики Его, приступив, просили Его: отпусти ее, потому что кричит за нами.

24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Он же сказал в ответ: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

А она, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи! помоги мне.

26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Он же сказал в ответ: нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам.

27 В она ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Она сказала: так, Господи! но и псы едят крохи, которые падают со стола господ их.

28 Т оді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Тогда Иисус сказал ей в ответ: о, женщина! велика вера твоя; да будет тебе по желанию твоему. И исцелилась дочь ее в тот час.

29 І , відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

Перейдя оттуда, пришел Иисус к морю Галилейскому и, взойдя на гору, сел там.

30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

И приступило к Нему множество народа, имея с собою хромых, слепых, немых, увечных и иных многих, и повергли их к ногам Иисусовым; и Он исцелил их;

31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

так что народ дивился, видя немых говорящими, увечных здоровыми, хромых ходящими и слепых видящими; и прославлял Бога Израилева.

32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть; отпустить же их неевшими не хочу, чтобы не ослабели в дороге.

33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

И говорят Ему ученики Его: откуда нам взять в пустыне столько хлебов, чтобы накормить столько народа?

34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь, и немного рыбок.

35 І Він ізвелів на землі посідати народові.

Тогда велел народу возлечь на землю.

36 І , взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

И, взяв семь хлебов и рыбы, воздал благодарение, преломил и дал ученикам Своим, а ученики народу.

37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

И ели все и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин полных,

38 Ї дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

а евших было четыре тысячи человек, кроме женщин и детей.

39 І , відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

И, отпустив народ, Он вошел в лодку и прибыл в пределы Магдалинские.