1 Т оді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Then come unto Jesus do they from Jerusalem -- scribes and Pharisees -- saying,

2 Ч ого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

`Wherefore do thy disciples transgress the tradition of the elders? for they do not wash their hands when they may eat bread.'

3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

And he answering said to them, `Wherefore also do ye transgress the command of God because of your tradition?

4 Б о Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

for God did command, saying, Honour thy father and mother; and, He who is speaking evil of father or mother -- let him die the death;

5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

but ye say, Whoever may say to father or mother, An offering whatever thou mayest be profited by me; --

6 т о може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

and he may not honour his father or his mother, and ye did set aside the command of God because of your tradition.

7 Л ицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

`Hypocrites, well did Isaiah prophesy of you, saying,

8 О ці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

This people doth draw nigh to Me with their mouth, and with the lips it doth honour Me, but their heart is far off from Me;

9 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

and in vain do they worship Me, teaching teachings -- commands of men.'

10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

And having called near the multitude, he said to them, `Hear and understand:

11 Н е те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

not that which is coming into the mouth doth defile the man, but that which is coming forth from the mouth, this defileth the man.'

12 Т оді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Then his disciples having come near, said to him, `Hast thou known that the Pharisees, having heard the word, were stumbled?'

13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

And he answering said, `Every plant that my heavenly Father did not plant shall be rooted up;

14 З алишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

let them alone, guides they are -- blind of blind; and if blind may guide blind, both into a ditch shall fall.'

15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

And Peter answering said to him, `Explain to us this simile.'

16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

And Jesus said, `Are ye also yet without understanding?

17 Ч и ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

do ye not understand that all that is going into the mouth doth pass into the belly, and into the drain is cast forth?

18 Щ о ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

but the things coming forth from the mouth from the heart do come forth, and these defile the man;

19 Б о з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

for out of the heart come forth evil thoughts, murders, adulteries, whoredoms, thefts, false witnessings, evil speakings:

20 О це те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

these are the things defiling the man; but to eat with unwashen hands doth not defile the man.'

21 І , вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

And Jesus having come forth thence, withdrew to the parts of Tyre and Sidon,

22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

and lo, a woman, a Canaanitess, from those borders having come forth, did call to him, saying, `Deal kindly with me, Sir -- Son of David; my daughter is miserably demonized.'

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

And he did not answer her a word; and his disciples having come to him, were asking him, saying -- `Let her away, because she crieth after us;'

24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

and he answering said, `I was not sent except to the lost sheep of the house of Israel.'

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

And having come, she was bowing to him, saying, `Sir, help me;'

26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

and he answering said, `It is not good to take the children's bread, and to cast to the little dogs.'

27 В она ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

And she said, `Yes, sir, for even the little dogs do eat of the crumbs that are falling from their lords' table;'

28 Т оді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

then answering, Jesus said to her, `O woman, great thy faith, let it be to thee as thou wilt;' and her daughter was healed from that hour.

29 І , відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

And Jesus having passed thence, came nigh unto the sea of Galilee, and having gone up to the mountain, he was sitting there,

30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

and there came to him great multitudes, having with them lame, blind, dumb, maimed, and many others, and they did cast them at the feet of Jesus, and he healed them,

31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

so that the multitudes did wonder, seeing dumb ones speaking, maimed whole, lame walking, and blind seeing; and they glorified the God of Israel.

32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

And Jesus having called near his disciples, said, `I have compassion upon the multitude, because now three days they continue with me, and they have not what they may eat; and to let them away fasting I will not, lest they faint in the way.'

33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

And his disciples say to him, `Whence to us, in a wilderness, so many loaves, as to fill so great a multitude?'

34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

And Jesus saith to them, `How many loaves have ye?' and they said, `Seven, and a few little fishes.'

35 І Він ізвелів на землі посідати народові.

And he commanded the multitudes to sit down upon the ground,

36 І , взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

and having taken the seven loaves and the fishes, having given thanks, he did break, and gave to his disciples, and the disciples to the multitude.

37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

And they did all eat, and were filled, and they took up what was over of the broken pieces seven baskets full,

38 Ї дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

and those eating were four thousand men, apart from women and children.

39 І , відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

And having let away the multitudes, he went into the boat, and did come to the borders of Magdala.