1 А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.

And when he completed all his sayings in the ears of the people, he went into Capernaum;

2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.

and a certain centurion's servant being ill, was about to die, who was much valued by him,

3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.

and having heard about Jesus, he sent unto him elders of the Jews, beseeching him, that having come he might thoroughly save his servant.

4 В они ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.

And they, having come near unto Jesus, were calling upon him earnestly, saying -- `He is worthy to whom thou shalt do this,

5 Б о він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.

for he doth love our nation, and the synagogue he did build to us.'

6 І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.

And Jesus was going on with them, and now when he is not far distant from the house the centurion sent unto him friends, saying to him, `Sir, be not troubled, for I am not worthy that under my roof thou mayest enter;

7 Т ому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.

wherefore not even myself thought I worthy to come unto thee, but say in a word, and my lad shall be healed;

8 Б о й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.

for I also am a man placed under authority, having under myself soldiers, and I say to this, Go, and he goeth; and to another, Be coming, and he cometh; and to my servant, Do this, and he doth.'

9 П очувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

And having heard these things Jesus wondered at him, and having turned to the multitude following him, he said, `I say to you, not even in Israel so much faith did I find;'

10 А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!

and those sent, having turned back to the house, found the ailing servant in health.

11 І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.

And it came to pass, on the morrow, he was going on to a city called Nain, and there were going with him many of his disciples, and a great multitude,

12 І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.

and as he came nigh to the gate of the city, then, lo, one dead was being carried forth, an only son of his mother, and she a widow, and a great multitude of the city was with her.

13 Я к Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!

And the Lord having seen her, was moved with compassion towards her, and said to her, `Be not weeping;'

14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

and having come near, he touched the bier, and those bearing stood still, and he said, `Young man, to thee I say, Arise;'

15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.

and the dead sat up, and began to speak, and he gave him to his mother;

16 А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!

and fear took hold of all, and they were glorifying God, saying -- `A great prophet hath risen among us,' and -- `God did look upon His people.'

17 І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.

And the account of this went forth in all Judea about him, and in all the region around.

18 П ро все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,

And the disciples of John told him about all these things,

19 і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

and John having called near a certain two of his disciples, sent unto Jesus, saying, `Art thou he who is coming, or for another do we look?'

20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

And having come near to him, the men said, `John the Baptist sent us unto thee, saying, Art thou he who is coming, or for another do we look?'

21 А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.

And in that hour he cured many from sicknesses, and plagues, and evil spirits, and to many blind he granted sight.

22 І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.

And Jesus answering said to them, `Having gone on, report to John what ye saw and heard, that blind men do see again, lame do walk, lepers are cleansed, deaf do hear, dead are raised, poor have good news proclaimed;

23 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!

and happy is he whoever may not be stumbled in me.'

24 А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

And the messengers of John having gone away, he began to say unto the multitudes concerning John: `What have ye gone forth to the wilderness to look on? a reed by the wind shaken?

25 Т а на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.

but what have ye gone forth to see? a man in soft garments clothed? lo, they in splendid apparellings, and living in luxury, are in the houses of kings!

26 Н а що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.

`But what have ye gone forth to see? a prophet? Yes, I say to you, and much more than a prophet:

27 Ц е той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!

this is he concerning whom it hath been written, Lo, I send my messenger before thy face, who shall prepare thy way before thee;

28 К ажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.

for I say to you, a greater prophet, among those born of women, than John the Baptist there is not; but the least in the reign of God is greater than he.'

29 І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.

And all the people having heard, and the tax-gatherers, declared God righteous, having been baptized with the baptism of John,

30 А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.

but the Pharisees, and the lawyers, the counsel of God did put away for themselves, not having been baptized by him.

31 І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?

And the Lord said, `To what, then, shall I liken the men of this generation? and to what are they like?

32 П одібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

they are like to children, to those sitting in a market-place, and calling one to another, and saying, We piped to you, and ye did not dance, we mourned to you, and ye did not weep!

33 Б о прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.

`For John the Baptist came neither eating bread nor drinking wine, and ye say, He hath a demon;

34 П рийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.

the Son of Man came eating and drinking, and ye say, Lo, a man, a glutton, and a wine drinker, a friend of tax-gatherers and sinners;

35 І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.

and the wisdom was justified from all her children.'

36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.

And a certain one of the Pharisees was asking him that he might eat with him, and having gone into the house of the Pharisee he reclined (at meat),

37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,

and lo, a woman in the city, who was a sinner, having known that he reclineth (at meat) in the house of the Pharisee, having provided an alabaster box of ointment,

38 і , припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...

and having stood behind, beside his feet, weeping, she began to wet his feet with the tears, and with the hairs of her head she was wiping, and was kissing his feet, and was anointing with the ointment.

39 П обачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

And the Pharisee who did call him, having seen, spake within himself, saying, `This one, if he were a prophet, would have known who and of what kind the woman who doth touch him, that she is a sinner.'

40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.

And Jesus answering said unto him, `Simon, I have something to say to thee;' and he saith, `Teacher, say on.'

41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.

`Two debtors were to a certain creditor; the one was owing five hundred denaries, and the other fifty;

42 Я к вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?

and they not having to give back, he forgave both; which then of them, say thou, will love him more?'

43 В ідповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.

And Simon answering said, `I suppose that to whom he forgave the more;' and he said to him, `Rightly thou didst judge.'

44 І , обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.

And having turned unto the woman, he said to Simon, `Seest thou this woman? I entered into thy house; water for my feet thou didst not give, but this woman with tears did wet my feet, and with the hairs of her head did wipe;

45 П оцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.

a kiss to me thou didst not give, but this woman, from what I came in, did not cease kissing my feet;

46 Г олови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...

with oil my head thou didst not anoint, but this woman with ointment did anoint my feet;

47 О сь тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

therefore I say to thee, her many sins have been forgiven, because she did love much; but to whom little is forgiven, little he doth love.'

48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

And he said to her, `Thy sins have been forgiven;'

49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?

and those reclining with him (at meat) began to say within themselves, `Who is this, who also doth forgive sins?'

50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!

and he said unto the woman, `Thy faith have saved thee, be going on to peace.'