1 У мову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

A covenant I made for mine eyes, And what -- do I attend to a virgin?

2 І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

And what the portion of God from above? And the inheritance of the Mighty from the heights?

3 Х іба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Is not calamity to the perverse? And strangeness to workers of iniquity?

4 Х іба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Doth not He see my ways, And all my steps number?

5 Я кщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

If I have walked with vanity, And my foot doth hasten to deceit,

6 т о нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

He doth weigh me in righteous balances, And God doth know my integrity.

7 Я кщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

If my step doth turn aside from the way, And after mine eyes hath my heart gone, And to my hands cleaved hath blemish,

8 т о нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Let me sow -- and another eat, And my products let be rooted out.

9 Я кщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

If my heart hath been enticed by woman, And by the opening of my neighbour I laid wait,

10 т о хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

Grind to another let my wife, And over her let others bend.

11 Б о гидота оце, й це провина підсудна,

For it a wicked thing, and a judicial iniquity;

12 б о огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

For a fire it, to destruction it consumeth, And among all mine increase doth take root,

13 Я кщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

If I despise the cause of my man-servant, And of my handmaid, In their contending with me,

14 т о що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

Then what do I do when God ariseth? And when He doth inspect, What do I answer Him?

15 Ч и ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Did not He that made me in the womb make him? Yea, prepare us in the womb doth One.

16 Ч и бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

If I withhold from pleasure the poor, And the eyes of the widow do consume,

17 Ч и я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

And I do eat my morsel by myself, And the orphan hath not eat of it,

18 Т аж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

(But from my youth He grew up with me as a father, And from the belly of my mother I am led.)

19 Я кщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

If I see perishing without clothing, And there is no covering to the needy,

20 ч и ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

If his loins have not blessed me, And from the fleece of my sheep He doth not warm himself,

21 Я кщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

If I have waved at the fatherless my hand, When I see in the gate of my court,

22 х ай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

My shoulder from its blade let fall, And mine arm from the bone be broken.

23 Б о острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

For a dread unto me calamity God, And because of His excellency I am not able.

24 Ч и я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

If I have made gold my confidence, And to the pure gold have said, `My trust,'

25 Ч и тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

If I rejoice because great my wealth, And because abundance hath my hand found,

26 К оли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

If I see the light when it shineth, And the precious moon walking,

27 т о коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

And my heart is enticed in secret, And my hand doth kiss my mouth,

28 ц е так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

It also a judicial iniquity, For I had lied to God above.

29 Ч и я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

If I rejoice at the ruin of my hater, And stirred up myself when evil found him,

30 Т аки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

Yea, I have not suffered my mouth to sin, To ask with an oath his life.

31 Х іба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

If not -- say ye, O men of my tent, `O that we had of his flesh, we are not satisfied.'

32 Ч ужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

In the street doth not lodge a stranger, My doors to the traveller I open.

33 Ч и ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

If I have covered as Adam my transgressions, To hide in my bosom mine iniquity,

34 Б о тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Because I fear a great multitude, And the contempt of families doth affright me, Then I am silent, I go not out of the opening.

35 О , якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Who giveth to me a hearing? lo, my mark. The Mighty One doth answer me, And a bill hath mine adversary written.

36 Ч и ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

If not -- on my shoulder I take it up, I bind it a crown on myself.

37 Ч исло кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

The number of my steps I tell Him, As a leader I approach Him.

38 Я кщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

If against me my land doth cry out, And together its furrows weep,

39 я кщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

If its strength I consumed without money, And the life of its possessors, I have caused to breathe out,

40 т о замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Instead of wheat let a thorn go forth, And instead of barley a useless weed! The words of Job are finished.