1 І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

And it came to pass, in the multitude pressing on him to hear the word of God, that he was standing beside the lake of Gennesaret,

2 І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

and he saw two boats standing beside the lake, and the fishers, having gone away from them, were washing the nets,

3 І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

and having entered into one of the boats, that was Simon's, he asked him to put back a little from the land, and having sat down, was teaching the multitudes out of the boat.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.

And when he left off speaking, he said unto Simon, `Put back to the deep, and let down your nets for a draught;'

5 А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.

and Simon answering said to him, `Master, through the whole night, having laboured, we have taken nothing, but at thy saying I will let down the net.'

6 А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...

And having done this, they enclosed a great multitude of fishes, and their net was breaking,

7 І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

and they beckoned to the partners, who in the other boat, having come, to help them; and they came, and filled both the boats, so that they were sinking.

8 А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

And Simon Peter having seen, fell down at the knees of Jesus, saying, `Depart from me, because I am a sinful man, O lord;'

9 Б о від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

for astonishment seized him, and all those with him, at the draught of the fishes that they took,

10 т акож Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

and in like manner also James and John, sons of Zebedee, who were partners with Simon; and Jesus said unto Simon, `Fear not, henceforth thou shalt be catching men;'

11 І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

and they, having brought the boats upon the land, having left all, did follow him.

12 А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

And it came to pass, in his being in one of the cities, that lo, a man full of leprosy, and having seen Jesus, having fallen on face, he besought him, saying, `Sir, if thou mayest will, thou art able to cleanse me;'

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...

and having stretched forth hand, he touched him, having said, `I will; be thou cleansed;' and immediately the leprosy went away from him.

14 І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.

And he charged him to tell no one, `But, having gone away, shew thyself to the priest, and bring near for thy cleansing according as Moses directed, for a testimony to them;'

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.

but the more was the report going abroad concerning him, and great multitudes were coming together to hear, and to be healed by him of their infirmities,

16 В ін же відходив на місце самотнє й молився.

and he was withdrawing himself in the desert places and was praying.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

And it came to pass, on one of the days, that he was teaching, and there were sitting by Pharisees and teachers of the Law, who were come out of every village of Galilee, and Judea, and Jerusalem, and the power of the Lord was -- to heal them.

18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.

And lo, men bearing upon a couch a man, who hath been struck with palsy, and they were seeking to bring him in, and to place before him,

19 Н е знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.

and not having found by what way they may bring him in because of the multitude, having gone up on the house-top, through the tiles they let him down, with the little couch, into the midst before Jesus,

20 І , побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!

and he having seen their faith, said to him, `Man, thy sins have been forgiven thee.'

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...

And the scribes and the Pharisees began to reason, saying, `Who is this that doth speak evil words? who is able to forgive sins, except God only?'

22 В ідчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?

And Jesus having known their reasonings, answering, said unto them, `What reason ye in your hearts?

23 Щ о легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

which is easier -- to say, Thy sins have been forgiven thee? or to say, Arise, and walk?

24 А ле щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

`And that ye may know that the Son of Man hath authority upon the earth to forgive sins -- (he said to the one struck with palsy) -- I say to thee, Arise, and having taken up thy little couch, be going on to thy house.'

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

And presently having risen before them, having taken up on which he was lying, he went away to his house, glorifying God,

26 І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...

and astonishment took all, and they were glorifying God, and were filled with fear, saying -- `We saw strange things to-day.'

27 П ісля цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!

And after these things he went forth, and beheld a tax-gatherer, by name Levi, sitting at the tax-office, and said to him, `Be following me;'

28 І , покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

and he, having left all, having arisen, did follow him.

29 І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.

And Levi made a great entertainment to him in his house, and there was a great multitude of tax-gatherers and others who were with them reclining (at meat),

30 Ф арисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

and the scribes and the Pharisees among them were murmuring at his disciples, saying, `Wherefore with tax-gatherers and sinners do ye eat and drink?'

31 А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.

And Jesus answering said unto them, `They who are well have no need of a physician, but they that are ill:

32 Н е прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

I came not to call righteous men, but sinners, to reformation.'

33 В они ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?

And they said unto him, `Wherefore do the disciples of John fast often, and make supplications -- in like manner also those of the Pharisees -- but thine do eat and drink?'

34 І сус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?

And he said unto them, `Are ye able to make the sons of the bride-chamber -- in the bridegroom being with them -- to fast?

35 А ле прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...

but days will come, and, when the bridegroom may be taken away from them, then they shall fast in those days.'

36 Р озповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.

And he spake also a simile unto them -- `No one a patch of new clothing doth put on old clothing, and if otherwise, the new also doth make a rent, and with the old the patch doth not agree, that from the new.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

`And no one doth put new wine into old skins, and if otherwise, the new wine will burst the skins, and itself will be poured out, and the skins will be destroyed;

38 А ле треба вливати вино молоде до нових бурдюків.

but new wine into new skins is to be put, and both are preserved together;

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!

and no one having drunk old, doth immediately wish new, for he saith, The old is better.'