1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

And Jehovah speaketh unto Moses, in the plains of Moab, by Jordan, Jericho, saying,

2 Н акажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

`Command the sons of Israel, and they have given to the Levites of the inheritance of their possession cities to inhabit; also a suburb for the cities round about them ye do give to the Levites.

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

And the cities have been to them to inhabit, and their suburbs are for their cattle, and for their goods, and for all their beasts.

4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

`And the suburbs of the cities which ye give to the Levites, from the wall of the city and without, a thousand cubits round about.

5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

And ye have measured from the outside of the city, the east quarter, two thousand by the cubit, and the south quarter, two thousand by the cubit, and the west quarter, two thousand by the cubit, and the north quarter, two thousand by the cubit; and the city in the midst; this is to them the suburbs of the cities.

6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

`And the cities which ye give to the Levites the six cities of refuge, which ye give for the fleeing thither of the man-slayer, and besides them ye give forty and two cities;

7 У сі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

all the cities which ye give to the Levites forty and eight cities, them and their suburbs.

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

And the cities which ye give of the possession of the sons of Israel, from the many ye multiply, and from the few ye diminish; each, according to his inheritance which they inherit, doth give of his cities to the Levites.'

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

And Jehovah speaketh unto Moses, saying,

10 П ромовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

`Speak unto the sons of Israel, and thou hast said unto them, When ye are passing over the Jordan to the land of Canaan,

11 т о виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

and have prepared to yourselves cities -- cities of refuge they are to you -- then fled thither hath a man-slayer, smiting a person unawares,

12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

and the cities have been to you for a refuge from the redeemer, and the man-slayer doth not die till his standing before the company for judgment.

13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

`As to the cities which ye give -- six cities of refuge to you;

14 Т ри місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

the three of the cities ye give beyond the Jordan, and the three of the cities ye give in the land of Canaan; cities of refuge they are.

15 Ц і шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

To sons of Israel, and to a sojourner, and to a settler in their midst, are these six cities for a refuge, for the fleeing thither of any one smiting a person unawares.

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

`And if with an instrument of iron he hath smitten him, and he dieth, he a murderer: the murderer is certainly put to death.

17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

`And if with a stone the hand, wherewith he dieth, he hath smitten him, and he dieth, he a murderer: the murderer is certainly put to death.

18 А бо вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

`Or with a wooden instrument the hand, wherewith he dieth, he hath smitten him, and he dieth, he a murderer: the murderer is certainly put to death.

19 М есник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

`The redeemer of blood himself doth put the murderer to death; in his coming against him he doth put him to death.

20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

`And if in hatred he thrust him through, or hath cast at him by lying in wait, and he dieth;

21 а бо з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

or in enmity he hath smitten him with his hand, and he dieth; the smiter is certainly put to death; he a murderer; the redeemer of blood doth put the murderer to death in his coming against him.

22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

`And if, in an instant, without enmity, he hath thrust him through, or hath cast at him any instrument, without lying in wait;

23 а бо якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

or with any stone wherewith he dieth, without seeing, and causeth to fall upon him, and he dieth, and he not his enemy, nor seeking his evil;

24 т о розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

then have the company judged between the smiter and the redeemer of blood, by these judgments.

25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

`And the company have delivered the man-slayer out of the hand of the redeemer of blood, and the company have caused him to turn back unto the city of his refuge, whither he hath fled, and he hath dwelt in it till the death of the chief priest, who hath been anointed with the holy oil.

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

`And if the man-slayer at all go out the border of the city of his refuge whither he fleeth,

27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

and the redeemer of blood hath found him at the outside of the border of the city of his refuge, and the redeemer of blood hath slain the man-slayer, blood is not for him;

28 Б о він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

for in the city of his refuge he doth dwell till the death of the chief priest; and after the death of the chief priest doth the man-slayer turn back unto the city of his possession.

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

`And these things have been to you for a statute of judgment to your generations, in all your dwellings:

30 К оли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

whoso smiteth a person, by the mouth of witnesses doth slay the murderer; and one witness doth not testify against a person -- to die.

31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

`And ye take no atonement for the life of a murderer who condemned -- to die, for he is certainly put to death;

32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

and ye take no atonement for him to flee unto the city of his refuge, to turn back to dwell in the land, until the death of the priest.

33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

`And ye profane not the land which ye in, for blood profaneth the land; as to the land, it is not pardoned for blood which is shed in it except by the blood of him who sheddeth it;

34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!

and ye defile not the land in which ye are dwelling, in the midst of which I do tabernacle, for I Jehovah do tabernacle in the midst of the sons of Israel.'