1 Т ож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

And I say, so long time as the heir is a babe, he differeth nothing from a servant -- being lord of all,

2 а ле під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

but is under tutors and stewards till the time appointed of the father,

3 Т ак і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

so also we, when we were babes, under the elements of the world were in servitude,

4 Я к настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

and when the fulness of time did come, God sent forth His Son, come of a woman, come under law,

5 щ об викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

that those under law he may redeem, that the adoption of sons we may receive;

6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

and because ye are sons, God did send forth the spirit of His Son into your hearts, crying, `Abba, Father!'

7 Т ому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

so that thou art no more a servant, but a son, and if a son, also an heir of God through Christ.

8 Т а тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

But then, indeed, not having known God, ye were in servitude to those not by nature gods,

9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

and now, having known God -- and rather being known by God -- how turn ye again unto the weak and poor elements to which anew ye desire to be in servitude?

10 В и вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

days ye observe, and months, and times, and years!

11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

I am afraid of you, lest in vain I did labour toward you.

12 П рошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

Become as I -- because I also as ye brethren, I beseech you; to me ye did no hurt,

13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

and ye have known that through infirmity of the flesh I did proclaim good news to you at the first,

14 в и ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

and my trial that in my flesh ye did not despise nor reject, but as a messenger of God ye did receive me -- as Christ Jesus;

15 Т ож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

what then was your happiness? for I testify to you, that if possible, your eyes having plucked out, ye would have given to me;

16 Ч и ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

so that your enemy have I become, being true to you?

17 Н едобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

they are zealous for you -- not well, but they wish to shut us out, that for them ye may be zealous;

18 Т о добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

and good to be zealously regarded, in what is good, at all times, and not only in my being present with you;

19 Д ітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

my little children, of whom again I travail in birth, till Christ may be formed in you,

20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

and I was wishing to be present with you now, and to change my voice, because I am in doubt about you.

21 С кажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Tell me, ye who are willing to be under law, the law do ye not hear?

22 Б о написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

for it hath been written, that Abraham had two sons, one by the maid-servant, and one by the free-woman,

23 А ле той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

but he who of the maid-servant, according to flesh hath been, and he who of the free-woman, through the promise;

24 Р озуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

which things are allegorized, for these are the two covenants: one, indeed, from mount Sinai, to servitude bringing forth, which is Hagar;

25 Б о Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

for this Hagar is mount Sinai in Arabia, and doth correspond to the Jerusalem that now, and is in servitude with her children,

26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

and the Jerusalem above is the free-woman, which is mother of us all,

27 Б о написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

for it hath been written, `Rejoice, O barren, who art not bearing; break forth and cry, thou who art not travailing, because many the children of the desolate -- more than of her having the husband.'

28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

And we, brethren, as Isaac, are children of promise,

29 А ле як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

but as then he who was born according to the flesh did persecute him according to the spirit, so also now;

30 Т а що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

but what saith the Writing? `Cast forth the maid-servant and her son, for the son of the maid-servant may not be heir with the son of the free-woman;'

31 Т ому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

then, brethren, we are not a maid-servant's children, but the free-woman's.