1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Proverbs of Solomon, son of David, king of Israel:

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

For knowing wisdom and instruction, For understanding sayings of intelligence,

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

For receiving the instruction of wisdom, Righteousness, judgment, and uprightness,

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

For giving to simple ones -- prudence, To a youth -- knowledge and discretion.

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

(The wise doth hear and increaseth learning, And the intelligent doth obtain counsels.)

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

For understanding a proverb and its sweetness, Words of the wise and their acute sayings.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Fear of Jehovah a beginning of knowledge, Wisdom and instruction fools have despised!

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Hear, my son, the instruction of thy father, And leave not the law of thy mother,

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

For a graceful wreath they to thy head, And chains to thy neck.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

My son, if sinners entice thee be not willing.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

If they say, `Come with us, we lay wait for blood, We watch secretly for the innocent without cause,

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

We swallow them as Sheol -- alive, And whole -- as those going down the pit,

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

Every precious substance we find, We fill our houses spoil,

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Thy lot thou dost cast among us, One purse is -- to all of us.'

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

My son! go not in the way with them, Withhold thy foot from their path,

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

For their feet to evil do run, And they haste to shed blood.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Surely in vain is the net spread out before the eyes of any bird.

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

And they for their own blood lay wait, They watch secretly for their own lives.

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

So the paths of every gainer of dishonest gain, The life of its owners it taketh.

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Wisdom in an out-place crieth aloud, In broad places she giveth forth her voice,

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

At the head of the multitudes she calleth, In the openings of the gates, In the city her sayings she saith:

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

`Till when, ye simple, do ye love simplicity? And have scorners their scorning desired? And do fools hate knowledge?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Turn back at my reproof, lo, I pour forth to you my spirit, I make known my words with you.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Because I have called, and ye refuse, I stretched out my hand, and none is attending,

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

And ye slight all my counsel, And my reproof ye have not desired.

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

I also in your calamity do laugh, I deride when your fear cometh,

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

When your fear cometh as destruction, And your calamity as a hurricane doth come, When on you come adversity and distress.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Then they call me, and I do not answer, They seek me earnestly, and find me not.

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Because that they have hated knowledge, And the fear of Jehovah have not chosen.

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

They have not consented to my counsel, They have despised all my reproof,

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

And they eat of the fruit of their way, And from their own counsels they are filled.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

For the turning of the simple slayeth them, And the security of the foolish destroyeth them.

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

And whoso is hearkening to me dwelleth confidently, And quiet from fear of evil!'