1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Better a name than good perfume, And the day of death than the day of birth.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Better to go unto a house of mourning, Than to go unto a house of banqueting, For that is the end of all men, And the living layeth unto his heart.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Better sorrow than laughter, For by the sadness of the face the heart becometh better.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

The heart of the wise in a house of mourning, And the heart of fools in a house of mirth.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Better to hear a rebuke of a wise man, Than a man to hear a song of fools,

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

For as the noise of thorns under the pot, So the laughter of a fool, even this vanity.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Surely oppression maketh the wise mad, And a gift destroyeth the heart.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Better the latter end of a thing than its beginning, Better the patient of spirit, than the haughty of spirit.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Be not hasty in thy spirit to be angry, For anger in the bosom of fools resteth.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Say not thou, `What was it, That the former days were better than these?' For thou hast not asked wisely of this.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Wisdom good with an inheritance, And an advantage to those beholding the sun.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

For wisdom a defense, money a defence, And the advantage of the knowledge of wisdom, She reviveth her possessors.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

See the work of God, For who is able to make straight that which He made crooked?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

In a day of prosperity be in gladness, And in a day of evil consider. Also this over-against that hath God made, To the intent that man doth not find anything after him.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

The whole I have considered in the days of my vanity. There is a righteous one perishing in his righteousness, and there is a wrong-doer prolonging in his wrong.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Be not over-righteous, nor show thyself too wise, why art thou desolate?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Do not much wrong, neither be thou a fool, why dost thou die within thy time?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

good that thou dost lay hold on this, and also, from that withdrawest not thy hand, for whoso is fearing God goeth out with them all.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

The wisdom giveth strength to a wise man, more than wealth the rulers who have been in a city.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Because there is not a righteous man on earth that doth good and sinneth not.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Also to all the words that they speak give not thy heart, that thou hear not thy servant reviling thee.

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

For many times also hath thy heart known that thou thyself also hast reviled others.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

All this I have tried by wisdom; I have said, `I am wise,' and it far from me.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Far off that which hath been, and deep, deep, who doth find it?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I have turned round, also my heart, to know and to search, and to seek out wisdom, and reason, and to know the wrong of folly, and of foolishness the madness.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

And I am finding more bitter than death, the woman whose heart nets and snares, her hands bands; the good before God escapeth from her, but the sinner is captured by her.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

See, this I have found, said the Preacher, one to one, to find out the reason

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

(that still my soul had sought, and I had not found), One man, a teacher, I have found, and a woman among all these I have not found.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

See, this alone I have found, that God made man upright, and they -- they have sought out many devices.