1 Т ого часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
At which time the myriads of the multitude having been gathered together, so as to tread upon one another, he began to say unto his disciples, first, `Take heed to yourselves of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy;
2 Б о немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
and there is nothing covered, that shall not be revealed; and hid, that shall not be known;
3 Т ому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
because whatever in the darkness ye said, in the light shall be heard: and what to the ear ye spake in the inner-chambers, shall be proclaimed upon the house-tops.
4 К ажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
`And I say to you, my friends, be not afraid of those killing the body, and after these things are not having anything over to do;
5 А ле вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
but I will show to you, whom ye may fear; Fear him who, after the killing, is having authority to cast to the gehenna; yes, I say to you, Fear ye Him.
6 Ч и ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
`Are not five sparrows sold for two assars? and one of them is not forgotten before God,
7 А ле навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
but even the hairs of your head have been all numbered; therefore fear ye not, than many sparrows ye are of more value.
8 К ажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
`And I say to you, Every one -- whoever may confess with me before men, the Son of Man also shall confess with him before the messengers of God,
9 Х то ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
and he who hath denied me before men, shall be denied before the messengers of God,
10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
and every one whoever shall say a word to the Son of Man, it shall be forgiven to him, but to him who to the Holy Spirit did speak evil, it shall not be forgiven.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
`And when they bring you before the synagogues, and the rulers, and the authorities, be not anxious how or what ye may reply, or what ye may say,
12 Д ух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
for the Holy Spirit shall teach you in that hour what it behoveth to say.'
13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
And a certain one said to him, out of the multitude, `Teacher, say to my brother to divide with me the inheritance.'
14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
And he said to him, `Man, who set me a judge or a divider over you?'
15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
And he said unto them, `Observe, and beware of the covetousness, because not in the abundance of one's goods is his life.'
16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
And he spake a simile unto them, saying, `Of a certain rich man the field brought forth well;
17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
and he was reasoning within himself, saying, What shall I do, because I have not where I shall gather together my fruits?
18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
and he said, This I will do, I will take down my storehouses, and greater ones I will build, and I will gather together there all my products and my good things,
19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
and I will say to my soul, Soul, thou hast many good things laid up for many years, be resting, eat, drink, be merry.
20 Б ог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
`And God said to him, Unthinking one! this night thy soul they shall require from thee, and what things thou didst prepare -- to whom shall they be?
21 Т ак буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
so he who is treasuring up to himself, and is not rich toward God.'
22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
And he said unto his disciples, `Because of this, to you I say, Be not anxious for your life, what ye may eat; nor for the body, what ye may put on;
23 Б о більше від їжі життя, а тіло від одягу.
the life is more than the nourishment, and the body than the clothing.
24 П огляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
`Consider the ravens, that they sow not, nor reap, to which there is no barn nor storehouse, and God doth nourish them; how much better are ye than the fowls?
25 Х то ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
and who of you, being anxious, is able to add to his age one cubit?
26 Т ож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
If, then, ye are not able for the least -- why for the rest are ye anxious?
27 П огляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
`Consider the lilies, how do they grow? they labour not, nor do they spin, and I say to you, not even Solomon in all his glory was arrayed as one of these;
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
and if the herbage in the field, that to-day is, and to-morrow into an oven is cast, God doth so clothe, how much more you -- ye of little faith?
29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
`And ye -- seek not what ye may eat, or what ye may drink, and be not in suspense,
30 Б о всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
for all these things do the nations of the world seek after, and your Father hath known that ye have need of these things;
31 Ш укайте отож Його Царства, а це вам додасться!
but, seek ye the reign of God, and all these things shall be added to you.
32 Н е лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
`Fear not, little flock, because your Father did delight to give you the reign;
33 П родавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
sell your goods, and give alms, make to yourselves bags that become not old, a treasure unfailing in the heavens, where thief doth not come near, nor moth destroy;
34 Б о де скарб ваш, там буде й серце ваше!
for where your treasure is, there also your heart will be.
35 Н ехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
`Let your loins be girded, and the lamps burning,
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
and ye like to men waiting for their lord, when he shall return out of the wedding feasts, that he having come and knocked, immediately they may open to him.
37 Б лаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
`Happy those servants, whom the lord, having come, shall find watching; verily I say to you, that he will gird himself, and will cause them to recline (at meat), and having come near, will minister to them;
38 І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
and if he may come in the second watch, and in the third watch he may come, and may find so, happy are those servants.
39 З найте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
`And this know, that if the master of the house had known what hour the thief doth come, he would have watched, and would not have suffered his house to be broken through;
40 Т ому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
and ye, then, become ye ready, because at the hour ye think not, the Son of Man doth come.'
41 О звався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
And Peter said to him, `Sir, unto us this simile dost thou speak, or also unto all?'
42 А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
And the Lord said, `Who, then, is the faithful and prudent steward whom the lord shall set over his household, to give in season the wheat measure?
43 Б лаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Happy that servant, whom his lord, having come, shall find doing so;
44 П оправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
truly I say to you, that over all his goods he will set him.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
`And if that servant may say in his heart, My lord doth delay to come, and may begin to beat the men-servants and the maid-servants, to eat also, and to drink, and to be drunken;
46 т о прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
the lord of that servant will come in a day in which he doth not look for, and in an hour that he doth not know, and will cut him off, and his portion with the unfaithful he will appoint.
47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
`And that servant, who having known his lord's will, and not having prepared, nor having gone according to his will, shall be beaten with many stripes,
48 Х то ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
and he who, not having known, and having done things worthy of stripes, shall be beaten with few; and to every one to whom much was given, much shall be required from him; and to whom they did commit much, more abundantly they will ask of him.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
`Fire I came to cast to the earth, and what will I if already it was kindled?
50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
but I have a baptism to be baptized with, and how am I pressed till it may be completed!
51 Ч и ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!
`Think ye that peace I came to give in the earth? no, I say to you, but rather division;
52 В іднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
for there shall be henceforth five in one house divided -- three against two, and two against three;
53 С тане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...
a father shall be divided against a son, and a son against a father, a mother against a daughter, and a daughter against a mother, a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.'
54 П ромовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
And he said also to the multitudes, `When ye may see the cloud rising from the west, immediately ye say, A shower doth come, and it is so;
55 А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
and when -- a south wind blowing, ye say, that there will be heat, and it is;
56 Л ицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
hypocrites! the face of the earth and of the heaven ye have known to make proof of, but this time -- how do ye not make proof of ?
57 Ч ого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
`And why, also, of yourselves, judge ye not what is righteous?
58 Б о коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
for, as thou art going away with thy opponent to the ruler, in the way give diligence to be released from him, lest he may drag thee unto the judge, and the judge may deliver thee to the officer, and the officer may cast thee into prison;
59 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
I say to thee, thou mayest not come forth thence till even the last mite thou mayest give back.'