1 Т ого часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!

Under these circumstances, after so many thousands of people had gathered together that they were stepping on one another, He began saying to His disciples first of all, “ Beware of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.

2 Б о немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.

But there is nothing covered up that will not be revealed, and hidden that will not be known.

3 Т ому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

Accordingly, whatever you have said in the dark will be heard in the light, and what you have whispered in the inner rooms will be proclaimed upon the housetops.

4 К ажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

“I say to you, My friends, do not be afraid of those who kill the body and after that have no more that they can do.

5 А ле вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!

But I will warn you whom to fear: fear the One who, after He has killed, has authority to cast into hell; yes, I tell you, fear Him!

6 Ч и ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

Are not five sparrows sold for two cents? Yet not one of them is forgotten before God.

7 А ле навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

Indeed, the very hairs of your head are all numbered. Do not fear; you are more valuable than many sparrows.

8 К ажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.

“And I say to you, everyone who confesses Me before men, the Son of Man will confess him also before the angels of God;

9 Х то ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.

but he who denies Me before men will be denied before the angels of God.

10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.

And everyone who speaks a word against the Son of Man, it will be forgiven him; but he who blasphemes against the Holy Spirit, it will not be forgiven him.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,

When they bring you before the synagogues and the rulers and the authorities, do not worry about how or what you are to speak in your defense, or what you are to say;

12 Д ух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!

for the Holy Spirit will teach you in that very hour what you ought to say.” Covetousness Denounced

13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.

Someone in the crowd said to Him, “Teacher, tell my brother to divide the family inheritance with me.”

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?

But He said to him, “ Man, who appointed Me a judge or arbitrator over you?”

15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

Then He said to them, “ Beware, and be on your guard against every form of greed; for not even when one has an abundance does his life consist of his possessions.”

16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.

And He told them a parable, saying, “The land of a rich man was very productive.

17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?

And he began reasoning to himself, saying, ‘What shall I do, since I have no place to store my crops?’

18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

Then he said, ‘This is what I will do: I will tear down my barns and build larger ones, and there I will store all my grain and my goods.

19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

And I will say to my soul, “Soul, you have many goods laid up for many years to come; take your ease, eat, drink and be merry.”’

20 Б ог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

But God said to him, ‘ You fool! This very night your soul is required of you; and now who will own what you have prepared?’

21 Т ак буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

So is the man who stores up treasure for himself, and is not rich toward God.”

22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

And He said to His disciples, “ For this reason I say to you, do not worry about your life, as to what you will eat; nor for your body, as to what you will put on.

23 Б о більше від їжі життя, а тіло від одягу.

For life is more than food, and the body more than clothing.

24 П огляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

Consider the ravens, for they neither sow nor reap; they have no storeroom nor barn, and yet God feeds them; how much more valuable you are than the birds!

25 Х то ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?

And which of you by worrying can add a single hour to his life’s span?

26 Т ож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?

If then you cannot do even a very little thing, why do you worry about other matters?

27 П огляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

Consider the lilies, how they grow: they neither toil nor spin; but I tell you, not even Solomon in all his glory clothed himself like one of these.

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

But if God so clothes the grass in the field, which is alive today and tomorrow is thrown into the furnace, how much more will He clothe you? You men of little faith!

29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

And do not seek what you will eat and what you will drink, and do not keep worrying.

30 Б о всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

For all these things the nations of the world eagerly seek; but your Father knows that you need these things.

31 Ш укайте отож Його Царства, а це вам додасться!

But seek His kingdom, and these things will be added to you.

32 Н е лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

Do not be afraid, little flock, for your Father has chosen gladly to give you the kingdom.

33 П родавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

“ Sell your possessions and give to charity; make yourselves money belts which do not wear out, an unfailing treasure in heaven, where no thief comes near nor moth destroys.

34 Б о де скарб ваш, там буде й серце ваше!

For where your treasure is, there your heart will be also. Be in Readiness

35 Н ехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!

“ Be dressed in readiness, and keep your lamps lit.

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.

Be like men who are waiting for their master when he returns from the wedding feast, so that they may immediately open the door to him when he comes and knocks.

37 Б лаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.

Blessed are those slaves whom the master will find on the alert when he comes; truly I say to you, that he will gird himself to serve, and have them recline at the table, and will come up and wait on them.

38 І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!

Whether he comes in the second watch, or even in the third, and finds them so, blessed are those slaves.

39 З найте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.

“ But be sure of this, that if the head of the house had known at what hour the thief was coming, he would not have allowed his house to be broken into.

40 Т ому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!

You too, be ready; for the Son of Man is coming at an hour that you do not expect.”

41 О звався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?

Peter said, “Lord, are You addressing this parable to us, or to everyone else as well?”

42 А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?

And the Lord said, “ Who then is the faithful and sensible steward, whom his master will put in charge of his servants, to give them their rations at the proper time?

43 Б лаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!

Blessed is that slave whom his master finds so doing when he comes.

44 П оправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

Truly I say to you that he will put him in charge of all his possessions.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

But if that slave says in his heart, ‘My master will be a long time in coming,’ and begins to beat the slaves, both men and women, and to eat and drink and get drunk;

46 т о прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

the master of that slave will come on a day when he does not expect him and at an hour he does not know, and will cut him in pieces, and assign him a place with the unbelievers.

47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

And that slave who knew his master’s will and did not get ready or act in accord with his will, will receive many lashes,

48 Х то ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.

but the one who did not know it, and committed deeds worthy of a flogging, will receive but few. From everyone who has been given much, much will be required; and to whom they entrusted much, of him they will ask all the more. Christ Divides Men

49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!

“I have come to cast fire upon the earth; and how I wish it were already kindled!

50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!

But I have a baptism to undergo, and how distressed I am until it is accomplished!

51 Ч и ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!

Do you suppose that I came to grant peace on earth? I tell you, no, but rather division;

52 В іднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

for from now on five members in one household will be divided, three against two and two against three.

53 С тане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...

They will be divided, father against son and son against father, mother against daughter and daughter against mother, mother-in-law against daughter-in-law and daughter-in-law against mother-in-law.”

54 П ромовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.

And He was also saying to the crowds, “ When you see a cloud rising in the west, immediately you say, ‘A shower is coming,’ and so it turns out.

55 А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.

And when you see a south wind blowing, you say, ‘It will be a hot day,’ and it turns out that way.

56 Л ицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?

You hypocrites! You know how to analyze the appearance of the earth and the sky, but why do you not analyze this present time?

57 Ч ого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?

“And why do you not even on your own initiative judge what is right?

58 Б о коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

For while you are going with your opponent to appear before the magistrate, on your way there make an effort to settle with him, so that he may not drag you before the judge, and the judge turn you over to the officer, and the officer throw you into prison.

59 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!

I say to you, you will not get out of there until you have paid the very last cent.”