1 І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.

Then it happened in the spring, at the time when kings go out to battle, that David sent Joab and his servants with him and all Israel, and they destroyed the sons of Ammon and besieged Rabbah. But David stayed at Jerusalem.

2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

Now when evening came David arose from his bed and walked around on the roof of the king’s house, and from the roof he saw a woman bathing; and the woman was very beautiful in appearance.

3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

So David sent and inquired about the woman. And one said, “Is this not Bathsheba, the daughter of Eliam, the wife of Uriah the Hittite?”

4 І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.

David sent messengers and took her, and when she came to him, he lay with her; and when she had purified herself from her uncleanness, she returned to her house.

5 І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

The woman conceived; and she sent and told David, and said, “ I am pregnant.”

6 А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.

Then David sent to Joab, saying, “Send me Uriah the Hittite.” So Joab sent Uriah to David.

7 І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.

When Uriah came to him, David asked concerning the welfare of Joab and the people and the state of the war.

8 І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.

Then David said to Uriah, “Go down to your house, and wash your feet.” And Uriah went out of the king’s house, and a present from the king was sent out after him.

9 Т а Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.

But Uriah slept at the door of the king’s house with all the servants of his lord, and did not go down to his house.

10 І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?

Now when they told David, saying, “Uriah did not go down to his house,” David said to Uriah, “Have you not come from a journey? Why did you not go down to your house?”

11 І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!

Uriah said to David, “ The ark and Israel and Judah are staying in temporary shelters, and my lord Joab and the servants of my lord are camping in the open field. Shall I then go to my house to eat and to drink and to lie with my wife? By your life and the life of your soul, I will not do this thing.”

12 І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

Then David said to Uriah, “ Stay here today also, and tomorrow I will let you go.” So Uriah remained in Jerusalem that day and the next.

13 І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.

Now David called him, and he ate and drank before him, and he made him drunk; and in the evening he went out to lie on his bed with his lord’s servants, but he did not go down to his house.

14 І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.

Now in the morning David wrote a letter to Joab and sent it by the hand of Uriah.

15 А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

He had written in the letter, saying, “ Place Uriah in the front line of the fiercest battle and withdraw from him, so that he may be struck down and die.”

16 І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

So it was as Joab kept watch on the city, that he put Uriah at the place where he knew there were valiant men.

17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.

The men of the city went out and fought against Joab, and some of the people among David’s servants fell; and Uriah the Hittite also died.

18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.

Then Joab sent and reported to David all the events of the war.

19 І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,

He charged the messenger, saying, “When you have finished telling all the events of the war to the king,

20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?

and if it happens that the king’s wrath rises and he says to you, ‘Why did you go so near to the city to fight? Did you not know that they would shoot from the wall?

21 Х то забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.

Who struck down Abimelech the son of Jerubbesheth? Did not a woman throw an upper millstone on him from the wall so that he died at Thebez? Why did you go so near the wall?’—then you shall say, ‘Your servant Uriah the Hittite is dead also.’”

22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

So the messenger departed and came and reported to David all that Joab had sent him to tell.

23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.

The messenger said to David, “The men prevailed against us and came out against us in the field, but we pressed them as far as the entrance of the gate.

24 А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.

Moreover, the archers shot at your servants from the wall; so some of the king’s servants are dead, and your servant Uriah the Hittite is also dead.”

25 І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!

Then David said to the messenger, “Thus you shall say to Joab, ‘Do not let this thing displease you, for the sword devours one as well as another; make your battle against the city stronger and overthrow it’; and so encourage him.”

26 І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.

Now when the wife of Uriah heard that Uriah her husband was dead, she mourned for her husband.

27 А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.

When the time of mourning was over, David sent and brought her to his house and she became his wife; then she bore him a son. But the thing that David had done was evil in the sight of the Lord.