1 К оли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

When you sit down to dine with a ruler, Consider carefully what is before you,

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

And put a knife to your throat If you are a man of great appetite.

3 н е жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Do not desire his delicacies, For it is deceptive food.

4 Н е мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

Do not weary yourself to gain wealth, Cease from your consideration of it.

5 с вої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

When you set your eyes on it, it is gone. For wealth certainly makes itself wings Like an eagle that flies toward the heavens.

6 Н е їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

Do not eat the bread of a selfish man, Or desire his delicacies;

7 б о як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

For as he thinks within himself, so he is. He says to you, “Eat and drink!” But his heart is not with you.

8 т ой кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

You will vomit up the morsel you have eaten, And waste your compliments.

9 Н е кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Do not speak in the hearing of a fool, For he will despise the wisdom of your words.

10 Н е пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

Do not move the ancient boundary Or go into the fields of the fatherless,

11 б о їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

For their Redeemer is strong; He will plead their case against you.

12 С воє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Apply your heart to discipline And your ears to words of knowledge.

13 Н е стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

Do not hold back discipline from the child, Although you strike him with the rod, he will not die.

14 т и різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

You shall strike him with the rod And rescue his soul from Sheol.

15 М ій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

My son, if your heart is wise, My own heart also will be glad;

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

And my inmost being will rejoice When your lips speak what is right.

17 Н ехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

Do not let your heart envy sinners, But live in the fear of the Lord always.

18 б о існує майбутнє, і надія твоя не загине.

Surely there is a future, And your hope will not be cut off.

19 П ослухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Listen, my son, and be wise, And direct your heart in the way.

20 Н е будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

Do not be with heavy drinkers of wine, Or with gluttonous eaters of meat;

21 б о п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

For the heavy drinker and the glutton will come to poverty, And drowsiness will clothe one with rags.

22 С лухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

Listen to your father who begot you, And do not despise your mother when she is old.

23 К упи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

Buy truth, and do not sell it, Get wisdom and instruction and understanding.

24 Б уде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

The father of the righteous will greatly rejoice, And he who sires a wise son will be glad in him.

25 Х ай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

Let your father and your mother be glad, And let her rejoice who gave birth to you.

26 Д ай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

Give me your heart, my son, And let your eyes delight in my ways.

27 Б о блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

For a harlot is a deep pit And an adulterous woman is a narrow well.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

Surely she lurks as a robber, And increases the faithless among men.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

Who has woe? Who has sorrow? Who has contentions? Who has complaining? Who has wounds without cause? Who has redness of eyes?

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

Those who linger long over wine, Those who go to taste mixed wine.

31 Н е дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

Do not look on the wine when it is red, When it sparkles in the cup, When it goes down smoothly;

32 к інець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

At the last it bites like a serpent And stings like a viper.

33 п антруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

Your eyes will see strange things And your mind will utter perverse things.

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

And you will be like one who lies down in the middle of the sea, Or like one who lies down on the top of a mast.

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

“They struck me, but I did not become ill; They beat me, but I did not know it. When shall I awake? I will seek another drink.”