1 Б о Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

“For the kingdom of heaven is like a landowner who went out early in the morning to hire laborers for his vineyard.

2 З годившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

When he had agreed with the laborers for a denarius for the day, he sent them into his vineyard.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

And he went out about the third hour and saw others standing idle in the market place;

4 т а й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

and to those he said, ‘You also go into the vineyard, and whatever is right I will give you.’ And so they went.

5 В они ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did the same thing.

6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

And about the eleventh hour he went out and found others standing around; and he said to them, ‘Why have you been standing here idle all day long?’

7 В они кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

They said to him, ‘Because no one hired us.’ He said to them, ‘You go into the vineyard too.’

8 К оли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

“When evening came, the owner of the vineyard said to his foreman, ‘Call the laborers and pay them their wages, beginning with the last group to the first.’

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

When those hired about the eleventh hour came, each one received a denarius.

10 К оли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

When those hired first came, they thought that they would receive more; but each of them also received a denarius.

11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,

When they received it, they grumbled at the landowner,

12 к ажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

saying, ‘These last men have worked only one hour, and you have made them equal to us who have borne the burden and the scorching heat of the day.’

13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

But he answered and said to one of them, ‘ Friend, I am doing you no wrong; did you not agree with me for a denarius?

14 В ізьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Take what is yours and go, but I wish to give to this last man the same as to you.

15 Ч и ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Is it not lawful for me to do what I wish with what is my own? Or is your eye envious because I am generous?’

16 О так будуть останні першими, а перші останніми!

So the last shall be first, and the first last.” Death, Resurrection Foretold

17 П обажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

As Jesus was about to go up to Jerusalem, He took the twelve disciples aside by themselves, and on the way He said to them,

18 О це в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

“Behold, we are going up to Jerusalem; and the Son of Man will be delivered to the chief priests and scribes, and they will condemn Him to death,

19 І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

and will hand Him over to the Gentiles to mock and scourge and crucify Him, and on the third day He will be raised up.” Preferment Asked

20 Т оді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

Then the mother of the sons of Zebedee came to Jesus with her sons, bowing down and making a request of Him.

21 А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

And He said to her, “What do you wish?” She said to Him, “Command that in Your kingdom these two sons of mine may sit one on Your right and one on Your left.”

22 А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

But Jesus answered, “You do not know what you are asking. Are you able to drink the cup that I am about to drink?” They said to Him, “We are able.”

23 В ін говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

He said to them, “ My cup you shall drink; but to sit on My right and on My left, this is not Mine to give, but it is for those for whom it has been prepared by My Father.”

24 Я к почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

And hearing this, the ten became indignant with the two brothers.

25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

But Jesus called them to Himself and said, “You know that the rulers of the Gentiles lord it over them, and their great men exercise authority over them.

26 Н е так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

It is not this way among you, but whoever wishes to become great among you shall be your servant,

27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

and whoever wishes to be first among you shall be your slave;

28 Т ак само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

just as the Son of Man did not come to be served, but to serve, and to give His life a ransom for many.” Sight for the Blind

29 Я к вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

As they were leaving Jericho, a large crowd followed Him.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

And two blind men sitting by the road, hearing that Jesus was passing by, cried out, “Lord, have mercy on us, Son of David!”

31 Н арод же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

The crowd sternly told them to be quiet, but they cried out all the more, “Lord, Son of David, have mercy on us!”

32 І сус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

And Jesus stopped and called them, and said, “What do you want Me to do for you?”

33 В они Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

They said to Him, “Lord, we want our eyes to be opened.”

34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Moved with compassion, Jesus touched their eyes; and immediately they regained their sight and followed Him.