1 Б о Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

For the kingdom of heaven is like unto a man that was a householder, who went out early in the morning to hire laborers into his vineyard.

2 З годившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

And when he had agreed with the laborers for a shilling a day, he sent them into his vineyard.

3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

And he went out about the third hour, and saw others standing in the marketplace idle;

4 т а й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

and to them he said, Go ye also into the vineyard, and whatsoever is right I will give you. And they went their way.

5 В они ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did likewise.

6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

And about the eleventh hour he went out, and found others standing; and he saith unto them, Why stand ye here all the day idle?

7 В они кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

They say unto him, Because no man hath hired us. He saith unto them, Go ye also into the vineyard.

8 К оли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

And when even was come, the lord of the vineyard saith unto his steward, Call the laborers, and pay them their hire, beginning from the last unto the first.

9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

And when they came that were hired about the eleventh hour, they received every man a shilling.

10 К оли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

And when the first came, they supposed that they would receive more; and they likewise received every man a shilling.

11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,

And when they received it, they murmured against the householder,

12 к ажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

saying, These last have spent but one hour, and thou hast made them equal unto us, who have borne the burden of the day and the scorching heat.

13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

But he answered and said to one of them, Friend, I do thee no wrong: didst not thou agree with me for a shilling?

14 В ізьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Take up that which is thine, and go thy way; it is my will to give unto this last, even as unto thee.

15 Ч и ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Is it not lawful for me to do what I will with mine own? or is thine eye evil, because I am good?

16 О так будуть останні першими, а перші останніми!

So the last shall be first, and the first last.

17 П обажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

And as Jesus was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples apart, and on the way he said unto them,

18 О це в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be delivered unto the chief priests and scribes; and they shall condemn him to death,

19 І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

and shall deliver him unto the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify: and the third day he shall be raised up.

20 Т оді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

Then came to him the mother of the sons of Zebedee with her sons, worshipping him, and asking a certain thing of him.

21 А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

And he said unto her, What wouldest thou? She saith unto him, Command that these my two sons may sit, one on thy right hand, and one on thy left hand, in thy kingdom.

22 А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink the cup that I am about to drink? They say unto him, We are able.

23 В ін говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

He saith unto them, My cup indeed ye shall drink: but to sit on my right hand, and on my left hand, is not mine to give; but it is for them for whom it hath been prepared of my Father.

24 Я к почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

And when the ten heard it, they were moved with indignation concerning the two brethren.

25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

But Jesus called them unto him, and said, Ye know that the rulers of the Gentiles lord it over them, and their great ones exercise authority over them.

26 Н е так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

Not so shall it be among you: but whosoever would become great among you shall be your minister;

27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

and whosoever would be first among you shall be your servant:

28 Т ак само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

even as the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.

29 Я к вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

And as they went out from Jericho, a great multitude followed him.

30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

And behold, two blind men sitting by the way side, when they heard that Jesus was passing by, cried out, saying, Lord, have mercy on us, thou son of David.

31 Н арод же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

And the multitude rebuked them, that they should hold their peace: but they cried out the more, saying, Lord, have mercy on us, thou son of David.

32 І сус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I should do unto you?

33 В они Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

They say unto him, Lord, that our eyes may be opened.

34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

And Jesus, being moved with compassion, touched their eyes; and straightway they received their sight, and followed him.