1 І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.

Now it came to pass on a sabbath, that he was going through the grainfields; and his disciples plucked the ears, and did eat, rubbing them in their hands.

2 А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?

But certain of the Pharisees said, Why do ye that which it is not lawful to do on the sabbath day?

3 І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?

And Jesus answering them said, Have ye not read even this, what David did, when he was hungry, he, and they that were with him;

4 Я к він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?

how he entered into the house of God, and took and ate the showbread, and gave also to them that were with him; which it is not lawful to eat save for the priests alone?

5 І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!

And he said unto them, The Son of man is lord of the sabbath.

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.

And it came to pass on another sabbath, that he entered into the synagogue and taught: and there was a man there, and his right hand was withered.

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.

And the scribes and the Pharisees watched him, whether he would heal on the sabbath; that they might find how to accuse him.

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.

But he knew their thoughts; and he said to the man that had his hand withered, Rise up, and stand forth in the midst. And he arose and stood forth.

9 І сус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?

And Jesus said unto them, I ask you, Is it lawful on the sabbath to do good, or to do harm? to save a life, or to destroy it?

10 І , позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!

And he looked round about on them all, and said unto him, Stretch forth thy hand. And he did so: and his hand was restored.

11 А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...

But they were filled with madness; and communed one with another what they might do to Jesus.

12 І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

And it came to pass in these days, that he went out into the mountain to pray; and he continued all night in prayer to God.

13 А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:

And when it was day, he called his disciples; and he chose from them twelve, whom also he named apostles:

14 С имона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,

Simon, whom he also named Peter, and Andrew his brother, and James and John, and Philip and Bartholomew,

15 М атвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,

and Matthew and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Simon who was called the Zealot,

16 Ю ду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.

and Judas the son of James, and Judas Iscariot, who became a traitor;

17 Я к зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,

and he came down with them, and stood on a level place, and a great multitude of his disciples, and a great number of the people from all Judaea and Jerusalem, and the sea coast of Tyre and Sidon, who came to hear him, and to be healed of their diseases;

18 щ о посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.

and they that were troubled with unclean spirits were healed.

19 У весь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.

And all the multitude sought to touch him; for power came forth from him, and healed them all.

20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.

And he lifted up his eyes on his disciples, and said, Blessed are ye poor: for yours is the kingdom of God.

21 Б лаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

Blessed are ye that hunger now: for ye shall be filled. Blessed are ye that weep now: for ye shall laugh.

22 Б лаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.

Blessed are ye, when men shall hate you, and when they shall separate you from their company, and reproach you, and cast out your name as evil, for the Son of man's sake.

23 Р адійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.

Rejoice in that day, and leap for joy: for behold, your reward is great in heaven; for in the same manner did their fathers unto the prophets.

24 Г оре ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

But woe unto you that are rich! for ye have received your consolation.

25 Г оре вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.

Woe unto you, ye that are full now! for ye shall hunger. Woe unto you, ye that laugh now! for ye shall mourn and weep.

26 Г оре вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!

Woe unto you, when all men shall speak well of you! for in the same manner did their fathers to the false prophets.

27 А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.

But I say unto you that hear, Love your enemies, do good to them that hate you,

28 Б лагословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

bless them that curse you, pray for them that despitefully use you.

29 Х то вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.

To him that smiteth thee on the one cheek offer also the other; and from him that taketh away thy cloak withhold not thy coat also.

30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.

Give to every one that asketh thee; and of him that taketh away thy goods ask them not again.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

And as ye would that men should do to you, do ye also to them likewise.

32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

And if ye love them that love you, what thank have ye? for even sinners love those that love them.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.

And if ye do good to them that do good to you, what thank have ye? for even sinners do the same.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.

And if ye lend to them of whom ye hope to receive, what thank have ye? even sinners lend to sinners, to receive again as much.

35 Т ож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

But love your enemies, and do them good, and lend, never despairing; and your reward shall be great, and ye shall be sons of the Most High: for he is kind toward the unthankful and evil.

36 Б удьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

Be ye merciful, even as your Father is merciful.

37 Т акож не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

And judge not, and ye shall not be judged: and condemn not, and ye shall not be condemned: release, and ye shall be released:

38 Д авайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

give, and it shall be given unto you; good measure, pressed down, shaken together, running over, shall they give into your bosom. For with what measure ye mete it shall be measured to you again.

39 Р озповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?

And he spake also a parable unto them, Can the blind guide the blind? shall they not both fall into a pit?

40 У чень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.

The disciple is not above his teacher: but every one when he is perfected shall be as his teacher.

41 Ч ого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

And why beholdest thou the mote that is in thy brother's eye, but considerest not the beam that is in thine own eye?

42 Я к ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!

Or how canst thou say to thy brother, Brother, let me cast out the mote that is in thine eye, when thou thyself beholdest not the beam that is in thine own eye? Thou hypocrite, cast out first the beam out of thine own eye, and then shalt thou see clearly to cast out the mote that is in thy brother's eye.

43 Н ема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

For there is no good tree that bringeth forth corrupt fruit; nor again a corrupt tree that bringeth forth good fruit.

44 К ожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.

For each tree is known by its own fruit. For of thorns men do not gather figs, nor of a bramble bush gather they grapes.

45 Д обра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

The good man out of the good treasure of his heart bringeth forth that which is good; and the evil man out of the evil treasure bringeth forth that which is evil: for out of the abundance of the heart his mouth speaketh.

46 Щ о звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?

And why call ye me, Lord, Lord, and do not the things which I say?

47 С кажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:

Every one that cometh unto me, and heareth my words, and doeth them, I will show you to whom he is like:

48 Т ой подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

he is like a man building a house, who digged and went deep, and laid a foundation upon the rock: and when a flood arose, the stream brake against that house, and could not shake it: because it had been well builded.

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!

But he that heareth, and doeth not, is like a man that built a house upon the earth without a foundation; against which the stream brake, and straightway it fell in; and the ruin of that house was great.