1 І , сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

And he entered into a boat, and crossed over, and came into his own city.

2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

And behold, they brought to him a man sick of the palsy, lying on a bed: and Jesus seeing their faith said unto the sick of the palsy, Son, be of good cheer; thy sins are forgiven.

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

And behold, certain of the scribes said within themselves, This man blasphemeth.

4 І сус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

And Jesus knowing their thoughts said, Wherefore think ye evil in your hearts?

5 Щ о легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

For which is easier, to say, Thy sins are forgiven; or to say, Arise, and walk?

6 А ле щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

But that ye may know that the Son of man hath authority on earth to forgive sins (then saith he to the sick of the palsy), Arise, and take up thy bed, and go up unto thy house.

7 Т ой устав і пішов у свій дім.

And he arose, and departed to his house.

8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

But when the multitudes saw it, they were afraid, and glorified God, who had given such authority unto men.

9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

And as Jesus passed by from thence, he saw a man, called Matthew, sitting at the place of toll: and he saith unto him, Follow me. And he arose, and followed him.

10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

And it came to pass, as he sat at meat in the house, behold, many publicans and sinners came and sat down with Jesus and his disciples.

11 Я к побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

And when the Pharisees saw it, they said unto his disciples, Why eateth your Teacher with the publicans and sinners?

12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

But when he heard it, he said, They that are whole have no need of a physician, but they that are sick.

13 І діть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

But go ye and learn what this meaneth, I desire mercy, and not sacrifice, for I came not to call the righteous, but sinners.

14 Т оді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

Then come to him the disciples of John, saying, Why do we and the Pharisees fast oft, but thy disciples fast not?

15 І сус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

And Jesus said unto them, Can the sons of the bridechamber mourn, as long as the bridegroom is with them? but the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then will they fast.

16 Д о одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

And no man putteth a piece of undressed cloth upon an old garment; for that which should fill it up taketh from the garment, and a worse rent is made.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

Neither do men put new wine into old wine-skins: else the skins burst, and the wine is spilled, and the skins perish: but they put new wine into fresh wine-skins, and both are preserved.

18 К оли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

While he spake these things unto them, behold, there came a ruler, and worshipped him, saying, My daughter is even now dead: but come and lay thy hand upon her, and she shall live.

19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

And Jesus arose, and followed him, and so did his disciples.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

And behold, a woman, who had an issue of blood twelve years, came behind him, and touched the border of his garment:

21 Б о вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

for she said within herself, If I do but touch his garment, I shall be made whole.

22 І сус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

But Jesus turning and seeing her said, Daughter, be of good cheer; thy faith hath made thee whole. And the woman was made whole from that hour.

23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

And when Jesus came into the ruler's house, and saw the flute-players, and the crowd making a tumult,

24 т о сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

he said, Give place: for the damsel is not dead, but sleepeth. And they laughed him to scorn.

25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

But when the crowd was put forth, he entered in, and took her by the hand; and the damsel arose.

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

And the fame hereof went forth into all that land.

27 К оли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

And as Jesus passed by from thence, two blind men followed him, crying out, and saying, Have mercy on us, thou son of David.

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

And when he was come into the house, the blind men came to him: and Jesus saith unto them, Believe ye that I am able to do this? They say unto him, Yea, Lord.

29 Т оді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

Then touched he their eyes, saying, According to your faith be it done unto you.

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

And their eyes were opened. And Jesus strictly charged them, saying, See that no man know it.

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

But they went forth, and spread abroad his fame in all that land.

32 К оли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

And as they went forth, behold, there was brought to him a dumb man possessed with a demon.

33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

And when the demon was cast out, the dumb man spake: and the multitudes marvelled, saying, It was never so seen in Israel.

34 Ф арисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

But the Pharisees said, By the prince of the demons casteth he out demons.

35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

And Jesus went about all the cities and the villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing all manner of disease and all manner of sickness.

36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

But when he saw the multitudes, he was moved with compassion for them, because they were distressed and scattered, as sheep not having a shepherd.

37 Т оді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

Then saith he unto his disciples, The harvest indeed is plenteous, but the laborers are few.

38 т ож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.

Pray ye therefore the Lord of the harvest, that he send forth laborers into his harvest.