1 І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.

And it came to pass, as he was praying in a certain place, that when he ceased, one of his disciples said unto him, Lord, teach us to pray, even as John also taught his disciples.

2 В ін же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

And he said unto them, When ye pray, say, Father, Hallowed be thy name. Thy kingdom come.

3 Х ліба нашого насущного дай нам на кожний день.

Give us day by day our daily bread.

4 І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!

And forgive us our sins; for we ourselves also forgive every one that is indebted to us. And bring us not into temptation.

5 І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,

And he said unto them, Which of you shall have a friend, and shall go unto him at midnight, and say to him, Friend, lend me three loaves;

6 б о прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.

for a friend of mine is come to me from a journey, and I have nothing to set before him;

7 А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.

and he from within shall answer and say, Trouble me not: the door is now shut, and my children are with me in bed; I cannot rise and give thee?

8 К ажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.

I say unto you, Though he will not rise and give him because he is his friend, yet because of his importunity he will arise and give him as many as he needeth.

9 І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!

And I say unto you, Ask, and it shall be given you; seek, and ye shall find; knock, and it shall be opened unto you.

10 Б о кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.

For every one that asketh receiveth; and he that seeketh findeth; and to him that knocketh it shall be opened.

11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?

And of which of you that is a father shall his son ask a loaf, and he give him a stone? or a fish, and he for a fish give him a serpent?

12 А бо, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?

Or if he shall ask an egg, will he give him a scorpion?

13 О тож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

If ye then, being evil, know how to give good gifts unto your children, how much more shall your heavenly Father give the Holy Spirit to them that ask him?

14 Р аз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.

And he was casting out a demon that was dumb. And it came to pass, when the demon was gone out, the dumb man spake; and the multitudes marvelled.

15 А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...

But some of them said, By Beelzebub the prince of the demons casteth he out demons.

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

And others, trying him, sought of him a sign from heaven.

17 В ін же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.

But he, knowing their thoughts, said unto them, Every kingdom divided against itself is brought to desolation; and a house divided against a house falleth.

18 А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.

And if Satan also is divided against himself, how shall his kingdom stand? because ye say that I cast out demons by Beelzebub.

19 К оли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.

And if I by Beelzebub cast out demons, by whom do your sons cast them out? therefore shall they be your judges.

20 А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

But if I by the finger of God cast out demons, then is the kingdom of God come upon you.

21 К оли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.

When the strong man fully armed guardeth his own court, his goods are in peace:

22 К оли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.

but when a stronger than he shall come upon him, and overcome him, he taketh from him his whole armor wherein he trusted, and divideth his spoils.

23 Х то не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

He that is not with me is against me; and he that gathereth not with me scattereth.

24 К оли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.

The unclean spirit when he is gone out of the man, passeth through waterless places, seeking rest, and finding none, he saith, I will turn back unto my house whence I came out.

25 А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.

And when he is come, he findeth it swept and garnished.

26 Т оді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!

Then goeth he, and taketh to him seven other spirits more evil than himself; and they enter in and dwell there: and the last state of that man becometh worse than the first.

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!

And it came to pass, as he said these things, a certain woman out of the multitude lifted up her voice, and said unto him, Blessed is the womb that bare thee, and the breasts which thou didst suck.

28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

But he said, Yea rather, blessed are they that hear the word of God, and keep it.

29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.

And when the multitudes were gathering together unto him, he began to say, This generation is an evil generation: it seeketh after a sign; and there shall no sign be given to it but the sign of Jonah.

30 Б о як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.

For even as Jonah became a sign unto the Ninevites, so shall also the Son of man be to this generation.

31 Ц ариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!

The queen of the south shall rise up in the judgment with the men of this generation, and shall condemn them: for she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon; and behold, a greater than Solomon is here.

32 Н іневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

The men of Nineveh shall stand up in the judgment with this generation, and shall condemn it: for they repented at the preaching of Jonah; and behold, a greater than Jonah is here.

33 З асвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.

No man, when he hath lighted a lamp, putteth it in a cellar, neither under the bushel, but on the stand, that they which enter in may see the light.

34 О ко твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.

The lamp of thy body is thine eye: when thine eye is single, thy whole body also is full of light; but when it is evil, thy body also is full of darkness.

35 О тож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!

Look therefore whether the light that is in thee be not darkness.

36 Б о коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.

If therefore thy whole body be full of light, having no part dark, it shall be wholly full of light, as when the lamp with its bright shining doth give thee light.

37 К оли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

Now as he spake, a Pharisee asketh him to dine with him: and he went in, and sat down to meat.

38 Ф арисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

And when the Pharisee saw it, he marvelled that he had not first bathed himself before dinner.

39 Г осподь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!

And the Lord said unto him, Now ye the Pharisees cleanse the outside of the cup and of the platter; but your inward part is full of extortion and wickedness.

40 Н ерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

Ye foolish ones, did not he that made the outside make the inside also?

41 Т ож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.

But give for alms those things which are within; and behold, all things are clean unto you.

42 Г оре вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!

But woe unto you Pharisees! for ye tithe mint and rue and every herb, and pass over justice and the love of God: but these ought ye to have done, and not to leave the other undone.

43 Г оре вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!

Woe unto you Pharisees! for ye love the chief seats in the synagogues, and the salutations in the marketplaces.

44 Г оре вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...

Woe unto you! for ye are as the tombs which appear not, and the men that walk over them know it not.

45 О звався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!

And one of the lawyers answering saith unto him, Teacher, in saying this thou reproachest us also.

46 А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!

And he said, Woe unto you lawyers also! for ye load men with burdens grievous to be borne, and ye yourselves touch not the burdens with one of your fingers.

47 Г оре вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...

Woe unto you! for ye build the tombs of the prophets, and your fathers killed them.

48 Т ак, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!

So ye are witnesses and consent unto the works of your fathers: for they killed them, and ye build their tombs.

49 Ч ерез те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,

Therefore also said the wisdom of God, I will send unto them prophets and apostles; and some of them they shall kill and persecute;

50 щ об на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,

that the blood of all the prophets, which was shed from the foundation of the world, may be required of this generation;

51 в ід крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!

from the blood of Abel unto the blood of Zachariah, who perished between the altar and the sanctuary: yea, I say unto you, it shall be required of this generation.

52 Г оре вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!

Woe unto you lawyers! for ye took away the key of knowledge: ye entered not in yourselves, and them that were entering in ye hindered.

53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,

And when he was come out from thence, the scribes and the Pharisees began to press upon him vehemently, and to provoke him to speak of many things;

54 в они чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).

laying wait for him, to catch something out of his mouth.