1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

And when they drew nigh unto Jerusalem, and came unto Bethphage, unto the mount of Olives, then Jesus sent two disciples,

2 д о них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

saying unto them, Go into the village that is over against you, and straightway ye shall find an ass tied, and a colt with her: loose them, and bring them unto me.

3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

And if any one say aught unto you, ye shall say, The Lord hath need of them; and straightway he will send them.

4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

Now this is come to pass, that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying,

5 С кажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

Tell ye the daughter of Zion, Behold, thy King cometh unto thee, Meek, and riding upon an ass, And upon a colt the foal of an ass.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

And the disciples went, and did even as Jesus appointed them,

7 В они привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

and brought the ass, and the colt, and put on them their garments; and he sat thereon.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

And the most part of the multitude spread their garments in the way; and others cut branches from the trees, and spread them in the way.

9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

And the multitudes that went before him, and that followed, cried, saying, Hosanna to the son of David: Blessed is he that cometh in the name of the Lord; Hosanna in the highest.

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

And when he was come into Jerusalem, all the city was stirred, saying, Who is this?

11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

And the multitudes said, This is the prophet, Jesus, from Nazareth of Galilee.

12 П отому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

And Jesus entered into the temple of God, and cast out all them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of he money-changers, and the seats of them that sold the doves;

13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

and he saith unto them, It is written, My house shall be called a house of prayer: but ye make it a den of robbers.

14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

And the blind and the lame came to him in the temple; and he healed them.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

But when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that he did, and the children that were crying in the temple and saying, Hosanna to the son of David; they were moved with indignation,

16 т а й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

and said unto him, Hearest thou what these are saying? And Jesus saith unto them, Yea: did ye never read, Out of the mouth of babes and sucklings thou has perfected praise?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

And he left them, and went forth out of the city to Bethany, and lodged there.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

Now in the morning as he returned to the city, he hungered.

19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

And seeing a fig tree by the way side, he came to it, and found nothing thereon, but leaves only; and he saith unto it, Let there be no fruit from thee henceforward for ever. And immediately the fig tree withered away.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

And when the disciples saw it, they marvelled, saying, How did the fig tree immediately wither away?

21 І сус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

And Jesus answered and said unto them, Verily I say unto you, If ye have faith, and doubt not, ye shall not only do what is done to the fig tree, but even if ye shall say unto this mountain, Be thou taken up and cast into the sea, it shall be done.

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

And all things, whatsoever ye shall ask in prayer, believing, ye shall receive.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

And when he was come into the temple, the chief priests and the elders of the people came unto him as he was teaching, and said, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority?

24 І сус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

And Jesus answered and said unto them, I also will ask you one question, which if ye tell me, I likewise will tell you by what authority I do these things.

25 І ванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

The baptism of John, whence was it? from heaven or from men? And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven; he will say unto us, Why then did ye not believe him?

26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

But if we shall say, From men; we fear the multitude; for all hold John as a prophet.

27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

And they answered Jesus, and said, We know not. He also said unto them, Neither tell I you by what authority I do these things.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

But what think ye? A man had two sons; and he came to the first, and said, Son, go work to-day in the vineyard.

29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

And he answered and said, I will not: but afterward he repented himself, and went.

30 І , прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

And he came to the second, and said likewise. And he answered and said, I go, sir: and went not.

31 К отрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Which of the two did the will of his father? They say, The first. Jesus saith unto them, Verily I say unto you, that the publicans and the harlots go into the kingdom of God before you.

32 Б о прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

For John came unto you in the way of righteousness, and ye believed him not; but the publicans and the harlots believed him: and ye, when ye saw it, did not even repent yourselves afterward, that ye might believe him.

33 П ослухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Hear another parable: There was a man that was a householder, who planted a vineyard, and set a hedge about it, and digged a winepress in it, and built a tower, and let it out to husbandmen, and went into another country.

34 К оли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

And when the season of the fruits drew near, he sent his servants to the husbandmen, to receive his fruits.

35 В инарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

And the husbandmen took his servants, and beat one, and killed another, and stoned another.

36 З нов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Again, he sent other servants more than the first: and they did unto them in like manner.

37 Н арешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

But afterward he sent unto them his son, saying, They will reverence my son.

38 А ле винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

But the husbandmen, when they saw the son, said among themselves, This is the heir; come, let us kill him, and take his inheritance.

39 І , схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

And they took him, and cast him forth out of the vineyard, and killed him.

40 О тож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

When therefore the lord of the vineyard shall come, what will he do unto those husbandmen?

41 В они кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

They say unto him, He will miserably destroy those miserable men, and will let out the vineyard unto other husbandmen, who shall render him the fruits in their seasons.

42 І сус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Jesus saith unto them, Did ye never read in the scriptures, The stone which the builders rejected, The same was made the head of the corner; This was from the Lord, And it is marvelous in our eyes?

43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

Therefore say I unto you, The kingdom of God shall be taken away from you, and shall be given to a nation bringing forth the fruits thereof.

44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

And he that falleth on this stone shall be broken to pieces: but on whomsoever it shall fall, it will scatter him as dust.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

And when the chief priests and the Pharisees heard his parables, they perceived that he spake of them.

46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

And when they sought to lay hold on him, they feared the multitudes, because they took him for a prophet.