1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

Now when they drew near Jerusalem, and came to Bethphage, at the Mount of Olives, then Jesus sent two disciples,

2 д о них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

saying to them, “Go into the village opposite you, and immediately you will find a donkey tied, and a colt with her. Loose them and bring them to Me.

3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

And if anyone says anything to you, you shall say, ‘The Lord has need of them,’ and immediately he will send them.”

4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

All this was done that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying:

5 С кажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

“Tell the daughter of Zion, ‘Behold, your King is coming to you, Lowly, and sitting on a donkey, A colt, the foal of a donkey.’”

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

So the disciples went and did as Jesus commanded them.

7 В они привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

They brought the donkey and the colt, laid their clothes on them, and set Him on them.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

And a very great multitude spread their clothes on the road; others cut down branches from the trees and spread them on the road.

9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

Then the multitudes who went before and those who followed cried out, saying: “Hosanna to the Son of David! ‘Blessed is He who comes in the name of the L ord!’ Hosanna in the highest!”

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

And when He had come into Jerusalem, all the city was moved, saying, “Who is this?”

11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

So the multitudes said, “This is Jesus, the prophet from Nazareth of Galilee.” Jesus Cleanses the Temple

12 П отому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

Then Jesus went into the temple of God and drove out all those who bought and sold in the temple, and overturned the tables of the money changers and the seats of those who sold doves.

13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

And He said to them, “It is written, ‘My house shall be called a house of prayer,’ but you have made it a ‘den of thieves.’”

14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

Then the blind and the lame came to Him in the temple, and He healed them.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

But when the chief priests and scribes saw the wonderful things that He did, and the children crying out in the temple and saying, “Hosanna to the Son of David!” they were indignant

16 т а й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

and said to Him, “Do You hear what these are saying?” And Jesus said to them, “Yes. Have you never read, ‘Out of the mouth of babes and nursing infants You have perfected praise’?”

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

Then He left them and went out of the city to Bethany, and He lodged there. The Fig Tree Withered

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

Now in the morning, as He returned to the city, He was hungry.

19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

And seeing a fig tree by the road, He came to it and found nothing on it but leaves, and said to it, “Let no fruit grow on you ever again.” Immediately the fig tree withered away. The Lesson of the Withered Fig Tree

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

And when the disciples saw it, they marveled, saying, “How did the fig tree wither away so soon?”

21 І сус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

So Jesus answered and said to them, “Assuredly, I say to you, if you have faith and do not doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but also if you say to this mountain, ‘Be removed and be cast into the sea,’ it will be done.

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

And whatever things you ask in prayer, believing, you will receive.” Jesus’ Authority Questioned

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

Now when He came into the temple, the chief priests and the elders of the people confronted Him as He was teaching, and said, “By what authority are You doing these things? And who gave You this authority?”

24 І сус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

But Jesus answered and said to them, “I also will ask you one thing, which if you tell Me, I likewise will tell you by what authority I do these things:

25 І ванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

The baptism of John—where was it from? From heaven or from men?” And they reasoned among themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ He will say to us, ‘Why then did you not believe him?’

26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

But if we say, ‘From men,’ we fear the multitude, for all count John as a prophet.”

27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

So they answered Jesus and said, “We do not know.” And He said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things. The Parable of the Two Sons

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

“But what do you think? A man had two sons, and he came to the first and said, ‘Son, go, work today in my vineyard.’

29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

He answered and said, ‘I will not,’ but afterward he regretted it and went.

30 І , прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Then he came to the second and said likewise. And he answered and said, ‘I go, sir,’ but he did not go.

31 К отрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Which of the two did the will of his father?” They said to Him, “The first.” Jesus said to them, “Assuredly, I say to you that tax collectors and harlots enter the kingdom of God before you.

32 Б о прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

For John came to you in the way of righteousness, and you did not believe him; but tax collectors and harlots believed him; and when you saw it, you did not afterward relent and believe him. The Parable of the Wicked Vinedressers

33 П ослухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

“Hear another parable: There was a certain landowner who planted a vineyard and set a hedge around it, dug a winepress in it and built a tower. And he leased it to vinedressers and went into a far country.

34 К оли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

Now when vintage-time drew near, he sent his servants to the vinedressers, that they might receive its fruit.

35 В инарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

And the vinedressers took his servants, beat one, killed one, and stoned another.

36 З нов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Again he sent other servants, more than the first, and they did likewise to them.

37 Н арешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

Then last of all he sent his son to them, saying, ‘They will respect my son.’

38 А ле винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

But when the vinedressers saw the son, they said among themselves, ‘This is the heir. Come, let us kill him and seize his inheritance.’

39 І , схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

So they took him and cast him out of the vineyard and killed him.

40 О тож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

“Therefore, when the owner of the vineyard comes, what will he do to those vinedressers?”

41 В они кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

They said to Him, “He will destroy those wicked men miserably, and lease his vineyard to other vinedressers who will render to him the fruits in their seasons.”

42 І сус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Jesus said to them, “Have you never read in the Scriptures: ‘The stone which the builders rejected Has become the chief cornerstone. This was the Lord ’s doing, And it is marvelous in our eyes’?

43 Т ому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

“Therefore I say to you, the kingdom of God will be taken from you and given to a nation bearing the fruits of it.

44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

And whoever falls on this stone will be broken; but on whomever it falls, it will grind him to powder.”

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

Now when the chief priests and Pharisees heard His parables, they perceived that He was speaking of them.

46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

But when they sought to lay hands on Him, they feared the multitudes, because they took Him for a prophet.