1 І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.

Now Satan stood up against Israel, and moved David to number Israel.

2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!

So David said to Joab and to the leaders of the people, “Go, number Israel from Beersheba to Dan, and bring the number of them to me that I may know it. ”

3 І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?

And Joab answered, “May the Lord make His people a hundred times more than they are. But, my lord the king, are they not all my lord’s servants? Why then does my lord require this thing? Why should he be a cause of guilt in Israel?”

4 Т а цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.

Nevertheless the king’s word prevailed against Joab. Therefore Joab departed and went throughout all Israel and came to Jerusalem.

5 І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.

Then Joab gave the sum of the number of the people to David. All Israel had one million one hundred thousand men who drew the sword, and Judah had four hundred and seventy thousand men who drew the sword.

6 А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава...

But he did not count Levi and Benjamin among them, for the king’s word was abominable to Joab.

7 І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!

And God was displeased with this thing; therefore He struck Israel.

8 І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!...

So David said to God, “I have sinned greatly, because I have done this thing; but now, I pray, take away the iniquity of Your servant, for I have done very foolishly.”

9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:

Then the Lord spoke to Gad, David’s seer, saying,

10 І ди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі.

“Go and tell David, saying, ‘Thus says the Lord: “I offer you three things; choose one of them for yourself, that I may do it to you.”’”

11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі:

So Gad came to David and said to him, “Thus says the Lord: ‘Choose for yourself,

12 ч и три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене...

either three years of famine, or three months to be defeated by your foes with the sword of your enemies overtaking you, or else for three days the sword of the Lord —the plague in the land, with the angel of the Lord destroying throughout all the territory of Israel.’ Now consider what answer I should take back to Him who sent me.”

13 І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...

And David said to Gad, “I am in great distress. Please let me fall into the hand of the Lord, for His mercies are very great; but do not let me fall into the hand of man.”

14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!

So the Lord sent a plague upon Israel, and seventy thousand men of Israel fell.

15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.

And God sent an angel to Jerusalem to destroy it. As he was destroying, the Lord looked and relented of the disaster, and said to the angel who was destroying, “It is enough; now restrain your hand.” And the angel of the Lord stood by the threshing floor of Ornan the Jebusite.

16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої...

Then David lifted his eyes and saw the angel of the Lord standing between earth and heaven, having in his hand a drawn sword stretched out over Jerusalem. So David and the elders, clothed in sackcloth, fell on their faces.

17 І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його...

And David said to God, “Was it not I who commanded the people to be numbered? I am the one who has sinned and done evil indeed; but these sheep, what have they done? Let Your hand, I pray, O Lord my God, be against me and my father’s house, but not against Your people that they should be plagued.”

18 А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.

Therefore, the angel of the Lord commanded Gad to say to David that David should go and erect an altar to the Lord on the threshing floor of Ornan the Jebusite.

19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.

So David went up at the word of Gad, which he had spoken in the name of the Lord.

20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.

Now Ornan turned and saw the angel; and his four sons who were with him hid themselves, but Ornan continued threshing wheat.

21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.

So David came to Ornan, and Ornan looked and saw David. And he went out from the threshing floor, and bowed before David with his face to the ground.

22 І сказав Давид до Орнана: Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.

Then David said to Ornan, “Grant me the place of this threshing floor, that I may build an altar on it to the Lord. You shall grant it to me at the full price, that the plague may be withdrawn from the people.”

23 І сказав Орнан до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!

But Ornan said to David, “Take it to yourself, and let my lord the king do what is good in his eyes. Look, I also give you the oxen for burnt offerings, the threshing implements for wood, and the wheat for the grain offering; I give it all.”

24 І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!

Then King David said to Ornan, “No, but I will surely buy it for the full price, for I will not take what is yours for the Lord, nor offer burnt offerings with that which costs me nothing.”

25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.

So David gave Ornan six hundred shekels of gold by weight for the place.

26 І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.

And David built there an altar to the Lord, and offered burnt offerings and peace offerings, and called on the Lord; and He answered him from heaven by fire on the altar of burnt offering.

27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.

So the Lord commanded the angel, and he returned his sword to its sheath.

28 Т ого часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.

At that time, when David saw that the Lord had answered him on the threshing floor of Ornan the Jebusite, he sacrificed there.

29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів'оні.

For the tabernacle of the Lord and the altar of the burnt offering, which Moses had made in the wilderness, were at that time at the high place in Gibeon.

30 Т а не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.

But David could not go before it to inquire of God, for he was afraid of the sword of the angel of the Lord.