1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

And again He began to teach by the sea. And a great multitude was gathered to Him, so that He got into a boat and sat in it on the sea; and the whole multitude was on the land facing the sea.

2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Then He taught them many things by parables, and said to them in His teaching:

3 С лухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

“Listen! Behold, a sower went out to sow.

4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

And it happened, as he sowed, that some seed fell by the wayside; and the birds of the air came and devoured it.

5 Д руге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Some fell on stony ground, where it did not have much earth; and immediately it sprang up because it had no depth of earth.

6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

But when the sun was up it was scorched, and because it had no root it withered away.

7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

And some seed fell among thorns; and the thorns grew up and choked it, and it yielded no crop.

8 І нше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

But other seed fell on good ground and yielded a crop that sprang up, increased and produced: some thirtyfold, some sixty, and some a hundred.”

9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

And He said to them, “He who has ears to hear, let him hear!” The Purpose of Parables

10 І , як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

But when He was alone, those around Him with the twelve asked Him about the parable.

11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

And He said to them, “To you it has been given to know the mystery of the kingdom of God; but to those who are outside, all things come in parables,

12 щ об оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

so that ‘Seeing they may see and not perceive, And hearing they may hear and not understand; Lest they should turn, And their sins be forgiven them.’” The Parable of the Sower Explained

13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

And He said to them, “Do you not understand this parable? How then will you understand all the parables?

14 С іяч сіє слово.

The sower sows the word.

15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

And these are the ones by the wayside where the word is sown. When they hear, Satan comes immediately and takes away the word that was sown in their hearts.

16 Т ак само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

These likewise are the ones sown on stony ground who, when they hear the word, immediately receive it with gladness;

17 т а коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

and they have no root in themselves, and so endure only for a time. Afterward, when tribulation or persecution arises for the word’s sake, immediately they stumble.

18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Now these are the ones sown among thorns; they are the ones who hear the word,

19 а ле клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

and the cares of this world, the deceitfulness of riches, and the desires for other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful.

20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

But these are the ones sown on good ground, those who hear the word, accept it, and bear fruit: some thirtyfold, some sixty, and some a hundred.” Light Under a Basket

21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Also He said to them, “Is a lamp brought to be put under a basket or under a bed? Is it not to be set on a lampstand?

22 Б о немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

For there is nothing hidden which will not be revealed, nor has anything been kept secret but that it should come to light.

23 Х то має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

If anyone has ears to hear, let him hear.”

24 І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Then He said to them, “Take heed what you hear. With the same measure you use, it will be measured to you; and to you who hear, more will be given.

25 Б о хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For whoever has, to him more will be given; but whoever does not have, even what he has will be taken away from him.” The Parable of the Growing Seed

26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

And He said, “The kingdom of God is as if a man should scatter seed on the ground,

27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

and should sleep by night and rise by day, and the seed should sprout and grow, he himself does not know how.

28 Б о родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

For the earth yields crops by itself: first the blade, then the head, after that the full grain in the head.

29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

But when the grain ripens, immediately he puts in the sickle, because the harvest has come.” The Parable of the Mustard Seed

30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Then He said, “To what shall we liken the kingdom of God? Or with what parable shall we picture it?

31 В оно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

It is like a mustard seed which, when it is sown on the ground, is smaller than all the seeds on earth;

32 Я к посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

but when it is sown, it grows up and becomes greater than all herbs, and shoots out large branches, so that the birds of the air may nest under its shade.” Jesus’ Use of Parables

33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

And with many such parables He spoke the word to them as they were able to hear it.

34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

But without a parable He did not speak to them. And when they were alone, He explained all things to His disciples. Wind and Wave Obey Jesus

35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

On the same day, when evening had come, He said to them, “Let us cross over to the other side.”

36 І , лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Now when they had left the multitude, they took Him along in the boat as He was. And other little boats were also with Him.

37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

And a great windstorm arose, and the waves beat into the boat, so that it was already filling.

38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

But He was in the stern, asleep on a pillow. And they awoke Him and said to Him, “Teacher, do You not care that we are perishing?”

39 Т оді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Then He arose and rebuked the wind, and said to the sea, “Peace, be still!” And the wind ceased and there was a great calm.

40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

But He said to them, “Why are you so fearful? How is it that you have no faith?”

41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

And they feared exceedingly, and said to one another, “Who can this be, that even the wind and the sea obey Him!”