1 І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,

“And it shall be, when you come into the land which the Lord your God is giving you as an inheritance, and you possess it and dwell in it,

2 т о візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'я Його.

that you shall take some of the first of all the produce of the ground, which you shall bring from your land that the Lord your God is giving you, and put it in a basket and go to the place where the Lord your God chooses to make His name abide.

3 І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.

And you shall go to the one who is priest in those days, and say to him, ‘I declare today to the Lord your God that I have come to the country which the Lord swore to our fathers to give us.’

4 І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.

“Then the priest shall take the basket out of your hand and set it down before the altar of the Lord your God.

5 А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.

And you shall answer and say before the Lord your God: ‘My father was a Syrian, about to perish, and he went down to Egypt and dwelt there, few in number; and there he became a nation, great, mighty, and populous.

6 І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.

But the Egyptians mistreated us, afflicted us, and laid hard bondage on us.

7 І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.

Then we cried out to the Lord God of our fathers, and the Lord heard our voice and looked on our affliction and our labor and our oppression.

8 І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.

So the Lord brought us out of Egypt with a mighty hand and with an outstretched arm, with great terror and with signs and wonders.

9 І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.

He has brought us to this place and has given us this land, “a land flowing with milk and honey”;

10 А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.

and now, behold, I have brought the firstfruits of the land which you, O Lord, have given me.’ “Then you shall set it before the Lord your God, and worship before the Lord your God.

11 І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.

So you shall rejoice in every good thing which the Lord your God has given to you and your house, you and the Levite and the stranger who is among you.

12 А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,

“When you have finished laying aside all the tithe of your increase in the third year—the year of tithing—and have given it to the Levite, the stranger, the fatherless, and the widow, so that they may eat within your gates and be filled,

13 т о скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.

then you shall say before the Lord your God: ‘I have removed the holy tithe from my house, and also have given them to the Levite, the stranger, the fatherless, and the widow, according to all Your commandments which You have commanded me; I have not transgressed Your commandments, nor have I forgotten them.

14 Н е їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.

I have not eaten any of it when in mourning, nor have I removed any of it for an unclean use, nor given any of it for the dead. I have obeyed the voice of the Lord my God, and have done according to all that You have commanded me.

15 С поглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.

Look down from Your holy habitation, from heaven, and bless Your people Israel and the land which You have given us, just as You swore to our fathers, “a land flowing with milk and honey.”’ A Special People of God

16 Ц ього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.

“This day the Lord your God commands you to observe these statutes and judgments; therefore you shall be careful to observe them with all your heart and with all your soul.

17 Т и сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.

Today you have proclaimed the Lord to be your God, and that you will walk in His ways and keep His statutes, His commandments, and His judgments, and that you will obey His voice.

18 А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,

Also today the Lord has proclaimed you to be His special people, just as He promised you, that you should keep all His commandments,

19 і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім'я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.

and that He will set you high above all nations which He has made, in praise, in name, and in honor, and that you may be a holy people to the Lord your God, just as He has spoken.”