1 ( 4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

Walk prudently when you go to the house of God; and draw near to hear rather than to give the sacrifice of fools, for they do not know that they do evil.

2 ( 5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

Do not be rash with your mouth, And let not your heart utter anything hastily before God. For God is in heaven, and you on earth; Therefore let your words be few.

3 ( 5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

For a dream comes through much activity, And a fool’s voice is known by his many words.

4 ( 5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

When you make a vow to God, do not delay to pay it; For He has no pleasure in fools. Pay what you have vowed—

5 ( 5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

Better not to vow than to vow and not pay.

6 ( 5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

Do not let your mouth cause your flesh to sin, nor say before the messenger of God that it was an error. Why should God be angry at your excuse and destroy the work of your hands?

7 ( 5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

For in the multitude of dreams and many words there is also vanity. But fear God. The Vanity of Gain and Honor

8 ( 5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

If you see the oppression of the poor, and the violent perversion of justice and righteousness in a province, do not marvel at the matter; for high official watches over high official, and higher officials are over them.

9 ( 5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

Moreover the profit of the land is for all; even the king is served from the field.

10 ( 5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

He who loves silver will not be satisfied with silver; Nor he who loves abundance, with increase. This also is vanity.

11 ( 5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

When goods increase, They increase who eat them; So what profit have the owners Except to see them with their eyes?

12 ( 5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

The sleep of a laboring man is sweet, Whether he eats little or much; But the abundance of the rich will not permit him to sleep.

13 ( 5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

There is a severe evil which I have seen under the sun: Riches kept for their owner to his hurt.

14 ( 5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

But those riches perish through misfortune; When he begets a son, there is nothing in his hand.

15 ( 5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

As he came from his mother’s womb, naked shall he return, To go as he came; And he shall take nothing from his labor Which he may carry away in his hand.

16 ( 5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

And this also is a severe evil— Just exactly as he came, so shall he go. And what profit has he who has labored for the wind?

17 ( 5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

All his days he also eats in darkness, And he has much sorrow and sickness and anger.

18 ( 5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

Here is what I have seen: It is good and fitting for one to eat and drink, and to enjoy the good of all his labor in which he toils under the sun all the days of his life which God gives him; for it is his heritage.

19 ( 5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

As for every man to whom God has given riches and wealth, and given him power to eat of it, to receive his heritage and rejoice in his labor—this is the gift of God.

20 ( 5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

For he will not dwell unduly on the days of his life, because God keeps him busy with the joy of his heart.