1 А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.

Now in the church that was at Antioch there were certain prophets and teachers: Barnabas, Simeon who was called Niger, Lucius of Cyrene, Manaen who had been brought up with Herod the tetrarch, and Saul.

2 Я к служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!

As they ministered to the Lord and fasted, the Holy Spirit said, “Now separate to Me Barnabas and Saul for the work to which I have called them.”

3 Т оді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.

Then, having fasted and prayed, and laid hands on them, they sent them away. Preaching in Cyprus

4 В они ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.

So, being sent out by the Holy Spirit, they went down to Seleucia, and from there they sailed to Cyprus.

5 Я к були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.

And when they arrived in Salamis, they preached the word of God in the synagogues of the Jews. They also had John as their assistant.

6 А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.

Now when they had gone through the island to Paphos, they found a certain sorcerer, a false prophet, a Jew whose name was Bar-Jesus,

7 В ін був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.

who was with the proconsul, Sergius Paulus, an intelligent man. This man called for Barnabas and Saul and sought to hear the word of God.

8 А ле їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.

But Elymas the sorcerer (for so his name is translated) withstood them, seeking to turn the proconsul away from the faith.

9 А ле Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,

Then Saul, who also is called Paul, filled with the Holy Spirit, looked intently at him

10 і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?

and said, “O full of all deceit and all fraud, you son of the devil, you enemy of all righteousness, will you not cease perverting the straight ways of the Lord?

11 І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...

And now, indeed, the hand of the Lord is upon you, and you shall be blind, not seeing the sun for a time.” And immediately a dark mist fell on him, and he went around seeking someone to lead him by the hand.

12 Т оді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!

Then the proconsul believed, when he saw what had been done, being astonished at the teaching of the Lord. At Antioch in Pisidia

13 І , як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.

Now when Paul and his party set sail from Paphos, they came to Perga in Pamphylia; and John, departing from them, returned to Jerusalem.

14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.

But when they departed from Perga, they came to Antioch in Pisidia, and went into the synagogue on the Sabbath day and sat down.

15 А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!

And after the reading of the Law and the Prophets, the rulers of the synagogue sent to them, saying, “Men and brethren, if you have any word of exhortation for the people, say on.”

16 Т оді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!

Then Paul stood up, and motioning with his hand said, “Men of Israel, and you who fear God, listen:

17 Б ог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,

The God of this people Israel chose our fathers, and exalted the people when they dwelt as strangers in the land of Egypt, and with an uplifted arm He brought them out of it.

18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,

Now for a time of about forty years He put up with their ways in the wilderness.

19 а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,

And when He had destroyed seven nations in the land of Canaan, He distributed their land to them by allotment.

20 м айже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.

“After that He gave them judges for about four hundred and fifty years, until Samuel the prophet.

21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.

And afterward they asked for a king; so God gave them Saul the son of Kish, a man of the tribe of Benjamin, for forty years.

22 А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.

And when He had removed him, He raised up for them David as king, to whom also He gave testimony and said, ‘I have found David the son of Jesse, a man after My own heart, who will do all My will.’

23 З а обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,

From this man’s seed, according to the promise, God raised up for Israel a Savior—Jesus—

24 я к Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.

after John had first preached, before His coming, the baptism of repentance to all the people of Israel.

25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.

And as John was finishing his course, he said, ‘Who do you think I am? I am not He. But behold, there comes One after me, the sandals of whose feet I am not worthy to loose.’

26 М ужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.

“Men and brethren, sons of the family of Abraham, and those among you who fear God, to you the word of this salvation has been sent.

27 Б о мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,

For those who dwell in Jerusalem, and their rulers, because they did not know Him, nor even the voices of the Prophets which are read every Sabbath, have fulfilled them in condemning Him.

28 і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.

And though they found no cause for death in Him, they asked Pilate that He should be put to death.

29 К оли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.

Now when they had fulfilled all that was written concerning Him, they took Him down from the tree and laid Him in a tomb.

30 А ле Бог воскресив Його з мертвих!

But God raised Him from the dead.

31 В ін з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.

He was seen for many days by those who came up with Him from Galilee to Jerusalem, who are His witnesses to the people.

32 І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,

And we declare to you glad tidings—that promise which was made to the fathers.

33 щ о її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!

God has fulfilled this for us their children, in that He has raised up Jesus. As it is also written in the second Psalm: ‘You are My Son, Today I have begotten You.’

34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!

And that He raised Him from the dead, no more to return to corruption, He has spoken thus: ‘I will give you the sure mercies of David.’

35 Т ому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

Therefore He also says in another Psalm: ‘You will not allow Your Holy One to see corruption.’

36 Б о Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.

“For David, after he had served his own generation by the will of God, fell asleep, was buried with his fathers, and saw corruption;

37 А ле Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.

but He whom God raised up saw no corruption.

38 О тже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.

Therefore let it be known to you, brethren, that through this Man is preached to you the forgiveness of sins;

39 І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.

and by Him everyone who believes is justified from all things from which you could not be justified by the law of Moses.

40 О тож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:

Beware therefore, lest what has been spoken in the prophets come upon you:

41 Д ивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!

‘Behold, you despisers, Marvel and perish! For I work a work in your days, A work which you will by no means believe, Though one were to declare it to you.’ ” Blessing and Conflict at Antioch

42 А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.

So when the Jews went out of the synagogue, the Gentiles begged that these words might be preached to them the next Sabbath.

43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.

Now when the congregation had broken up, many of the Jews and devout proselytes followed Paul and Barnabas, who, speaking to them, persuaded them to continue in the grace of God.

44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.

On the next Sabbath almost the whole city came together to hear the word of God.

45 Я к юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.

But when the Jews saw the multitudes, they were filled with envy; and contradicting and blaspheming, they opposed the things spoken by Paul.

46 Т оді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.

Then Paul and Barnabas grew bold and said, “It was necessary that the word of God should be spoken to you first; but since you reject it, and judge yourselves unworthy of everlasting life, behold, we turn to the Gentiles.

47 Б о так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!

For so the Lord has commanded us: ‘I have set you as a light to the Gentiles, That you should be for salvation to the ends of the earth.’ ”

48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.

Now when the Gentiles heard this, they were glad and glorified the word of the Lord. And as many as had been appointed to eternal life believed.

49 І ширилось Слово Господнє по цілій країні.

And the word of the Lord was being spread throughout all the region.

50 Ю деї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.

But the Jews stirred up the devout and prominent women and the chief men of the city, raised up persecution against Paul and Barnabas, and expelled them from their region.

51 В они ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.

But they shook off the dust from their feet against them, and came to Iconium.

52 А учні сповнялися радощів і Духа Святого.

And the disciples were filled with joy and with the Holy Spirit.