1 І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

Now after the death of Joshua it came to pass that the children of Israel asked the Lord, saying, “Who shall be first to go up for us against the Canaanites to fight against them?”

2 І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

And the Lord said, “Judah shall go up. Indeed I have delivered the land into his hand.”

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

So Judah said to Simeon his brother, “Come up with me to my allotted territory, that we may fight against the Canaanites; and I will likewise go with you to your allotted territory.” And Simeon went with him.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

Then Judah went up, and the Lord delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand; and they killed ten thousand men at Bezek.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

And they found Adoni-Bezek in Bezek, and fought against him; and they defeated the Canaanites and the Perizzites.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

Then Adoni-Bezek fled, and they pursued him and caught him and cut off his thumbs and big toes.

7 І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

And Adoni-Bezek said, “Seventy kings with their thumbs and big toes cut off used to gather scraps under my table; as I have done, so God has repaid me.” Then they brought him to Jerusalem, and there he died.

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.

Now the children of Judah fought against Jerusalem and took it; they struck it with the edge of the sword and set the city on fire.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

And afterward the children of Judah went down to fight against the Canaanites who dwelt in the mountains, in the South, and in the lowland.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

Then Judah went against the Canaanites who dwelt in Hebron. (Now the name of Hebron was formerly Kirjath Arba.) And they killed Sheshai, Ahiman, and Talmai.

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

From there they went against the inhabitants of Debir. (The name of Debir was formerly Kirjath Sepher.)

12 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

Then Caleb said, “Whoever attacks Kirjath Sepher and takes it, to him I will give my daughter Achsah as wife.”

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

And Othniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it; so he gave him his daughter Achsah as wife.

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

Now it happened, when she came to him, that she urged him to ask her father for a field. And she dismounted from her donkey, and Caleb said to her, “What do you wish?”

15 І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

So she said to him, “Give me a blessing; since you have given me land in the South, give me also springs of water.” And Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

Now the children of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up from the City of Palms with the children of Judah into the Wilderness of Judah, which lies in the South near Arad; and they went and dwelt among the people.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

And Judah went with his brother Simeon, and they attacked the Canaanites who inhabited Zephath, and utterly destroyed it. So the name of the city was called Hormah.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

Also Judah took Gaza with its territory, Ashkelon with its territory, and Ekron with its territory.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

So the Lord was with Judah. And they drove out the mountaineers, but they could not drive out the inhabitants of the lowland, because they had chariots of iron.

20 І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

And they gave Hebron to Caleb, as Moses had said. Then he expelled from there the three sons of Anak.

21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

But the children of Benjamin did not drive out the Jebusites who inhabited Jerusalem; so the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

22 І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

And the house of Joseph also went up against Bethel, and the Lord was with them.

23 І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

So the house of Joseph sent men to spy out Bethel. (The name of the city was formerly Luz.)

24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

And when the spies saw a man coming out of the city, they said to him, “Please show us the entrance to the city, and we will show you mercy.”

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

So he showed them the entrance to the city, and they struck the city with the edge of the sword; but they let the man and all his family go.

26 І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

And the man went to the land of the Hittites, built a city, and called its name Luz, which is its name to this day. Incomplete Conquest of the Land

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

However, Manasseh did not drive out the inhabitants of Beth Shean and its villages, or Taanach and its villages, or the inhabitants of Dor and its villages, or the inhabitants of Ibleam and its villages, or the inhabitants of Megiddo and its villages; for the Canaanites were determined to dwell in that land.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

And it came to pass, when Israel was strong, that they put the Canaanites under tribute, but did not completely drive them out.

29 І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

Nor did Ephraim drive out the Canaanites who dwelt in Gezer; so the Canaanites dwelt in Gezer among them.

30 З авулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

Nor did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron or the inhabitants of Nahalol; so the Canaanites dwelt among them, and were put under tribute.

31 А сир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

Nor did Asher drive out the inhabitants of Acco or the inhabitants of Sidon, or of Ahlab, Achzib, Helbah, Aphik, or Rehob.

32 І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

So the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

33 Н ефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

Nor did Naphtali drive out the inhabitants of Beth Shemesh or the inhabitants of Beth Anath; but they dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land. Nevertheless the inhabitants of Beth Shemesh and Beth Anath were put under tribute to them.

34 І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

And the Amorites forced the children of Dan into the mountains, for they would not allow them to come down to the valley;

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

and the Amorites were determined to dwell in Mount Heres, in Aijalon, and in Shaalbim; yet when the strength of the house of Joseph became greater, they were put under tribute.

36 А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Now the boundary of the Amorites was from the Ascent of Akrabbim, from Sela, and upward.