1 Г оре безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!

Woe to you who are at ease in Zion, And trust in Mount Samaria, Notable persons in the chief nation, To whom the house of Israel comes!

2 П ерейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?

Go over to Calneh and see; And from there go to Hamath the great; Then go down to Gath of the Philistines. Are you better than these kingdoms? Or is their territory greater than your territory?

3 Д ень нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!

Woe to you who put far off the day of doom, Who cause the seat of violence to come near;

4 В и вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.

Who lie on beds of ivory, Stretch out on your couches, Eat lambs from the flock And calves from the midst of the stall;

5 П ід гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.

Who sing idly to the sound of stringed instruments, And invent for yourselves musical instruments like David;

6 В и вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.

Who drink wine from bowls, And anoint yourselves with the best ointments, But are not grieved for the affliction of Joseph.

7 Т ому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.

Therefore they shall now go captive as the first of the captives, And those who recline at banquets shall be removed.

8 Г осподь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.

The Lord God has sworn by Himself, The Lord God of hosts says: “I abhor the pride of Jacob, And hate his palaces; Therefore I will deliver up the city And all that is in it.”

9 І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.

Then it shall come to pass, that if ten men remain in one house, they shall die.

10 І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!

And when a relative of the dead, with one who will burn the bodies, picks up the bodies to take them out of the house, he will say to one inside the house, “ Are there any more with you?” Then someone will say, “None.” And he will say, “Hold your tongue! For we dare not mention the name of the Lord.”

11 Б о Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.

For behold, the Lord gives a command: He will break the great house into bits, And the little house into pieces.

12 Ч и бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!

Do horses run on rocks? Does one plow there with oxen? Yet you have turned justice into gall, And the fruit of righteousness into wormwood,

13 В и марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?

You who rejoice over Lo Debar, Who say, “Have we not taken Karnaim for ourselves By our own strength?”

14 Б о ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!

“But, behold, I will raise up a nation against you, O house of Israel,” Says the Lord God of hosts; “And they will afflict you from the entrance of Hamath To the Valley of the Arabah.”