1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

And He said to them, “Assuredly, I say to you that there are some standing here who will not taste death till they see the kingdom of God present with power.” Jesus Transfigured on the Mount

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

Now after six days Jesus took Peter, James, and John, and led them up on a high mountain apart by themselves; and He was transfigured before them.

3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

His clothes became shining, exceedingly white, like snow, such as no launderer on earth can whiten them.

4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

And Elijah appeared to them with Moses, and they were talking with Jesus.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

Then Peter answered and said to Jesus, “Rabbi, it is good for us to be here; and let us make three tabernacles: one for You, one for Moses, and one for Elijah”—

6 Б о не знав, що казати, бо були перелякані.

because he did not know what to say, for they were greatly afraid.

7 Т а хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

And a cloud came and overshadowed them; and a voice came out of the cloud, saying, “This is My beloved Son. Hear Him!”

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

Suddenly, when they had looked around, they saw no one anymore, but only Jesus with themselves.

9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

Now as they came down from the mountain, He commanded them that they should tell no one the things they had seen, till the Son of Man had risen from the dead.

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

So they kept this word to themselves, questioning what the rising from the dead meant.

11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

And they asked Him, saying, “Why do the scribes say that Elijah must come first?”

12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

Then He answered and told them, “Indeed, Elijah is coming first and restores all things. And how is it written concerning the Son of Man, that He must suffer many things and be treated with contempt?

13 А ле вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

But I say to you that Elijah has also come, and they did to him whatever they wished, as it is written of him.” A Boy Is Healed

14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

And when He came to the disciples, He saw a great multitude around them, and scribes disputing with them.

15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

Immediately, when they saw Him, all the people were greatly amazed, and running to Him, greeted Him.

16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

And He asked the scribes, “What are you discussing with them?”

17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

Then one of the crowd answered and said, “Teacher, I brought You my son, who has a mute spirit.

18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

And wherever it seizes him, it throws him down; he foams at the mouth, gnashes his teeth, and becomes rigid. So I spoke to Your disciples, that they should cast it out, but they could not.”

19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

He answered him and said, “O faithless generation, how long shall I be with you? How long shall I bear with you? Bring him to Me.”

20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

Then they brought him to Him. And when he saw Him, immediately the spirit convulsed him, and he fell on the ground and wallowed, foaming at the mouth.

21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

So He asked his father, “How long has this been happening to him?” And he said, “From childhood.

22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

And often he has thrown him both into the fire and into the water to destroy him. But if You can do anything, have compassion on us and help us.”

23 І сус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

Jesus said to him, “If you can believe, all things are possible to him who believes.”

24 З араз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

Immediately the father of the child cried out and said with tears, “Lord, I believe; help my unbelief!”

25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

When Jesus saw that the people came running together, He rebuked the unclean spirit, saying to it: “Deaf and dumb spirit, I command you, come out of him and enter him no more!”

26 І , закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

Then the spirit cried out, convulsed him greatly, and came out of him. And he became as one dead, so that many said, “He is dead.”

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

But Jesus took him by the hand and lifted him up, and he arose.

28 К оли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

And when He had come into the house, His disciples asked Him privately, “Why could we not cast it out?”

29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

So He said to them, “This kind can come out by nothing but prayer and fasting.” Jesus Again Predicts His Death and Resurrection

30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

Then they departed from there and passed through Galilee, and He did not want anyone to know it.

31 Б о Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

For He taught His disciples and said to them, “The Son of Man is being betrayed into the hands of men, and they will kill Him. And after He is killed, He will rise the third day.”

32 В они ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

But they did not understand this saying, and were afraid to ask Him. Who Is the Greatest?

33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

Then He came to Capernaum. And when He was in the house He asked them, “What was it you disputed among yourselves on the road?”

34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

But they kept silent, for on the road they had disputed among themselves who would be the greatest.

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

And He sat down, called the twelve, and said to them, “If anyone desires to be first, he shall be last of all and servant of all.”

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

Then He took a little child and set him in the midst of them. And when He had taken him in His arms, He said to them,

37 К оли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

“Whoever receives one of these little children in My name receives Me; and whoever receives Me, receives not Me but Him who sent Me.” Jesus Forbids Sectarianism

38 О бізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

Now John answered Him, saying, “Teacher, we saw someone who does not follow us casting out demons in Your name, and we forbade him because he does not follow us.”

39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

But Jesus said, “Do not forbid him, for no one who works a miracle in My name can soon afterward speak evil of Me.

40 Х то бо не супроти нас, той за нас!

For he who is not against us is on our side.

41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

For whoever gives you a cup of water to drink in My name, because you belong to Christ, assuredly, I say to you, he will by no means lose his reward. Jesus Warns of Offenses

42 Х то ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

“But whoever causes one of these little ones who believe in Me to stumble, it would be better for him if a millstone were hung around his neck, and he were thrown into the sea.

43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

If your hand causes you to sin, cut it off. It is better for you to enter into life maimed, rather than having two hands, to go to hell, into the fire that shall never be quenched—

44 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

where ‘Their worm does not die And the fire is not quenched.’

45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

And if your foot causes you to sin, cut it off. It is better for you to enter life lame, rather than having two feet, to be cast into hell, into the fire that shall never be quenched—

46 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

where ‘Their worm does not die, And the fire is not quenched.’

47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

And if your eye causes you to sin, pluck it out. It is better for you to enter the kingdom of God with one eye, rather than having two eyes, to be cast into hell fire—

48 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

where ‘Their worm does not die And the fire is not quenched.’ Tasteless Salt Is Worthless

49 Б о посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

“For everyone will be seasoned with fire, and every sacrifice will be seasoned with salt.

50 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Salt is good, but if the salt loses its flavor, how will you season it? Have salt in yourselves, and have peace with one another.”