1 І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

Then Naomi her mother-in-law said to her, “My daughter, shall I not seek security for you, that it may be well with you?

2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.

Now Boaz, whose young women you were with, is he not our relative? In fact, he is winnowing barley tonight at the threshing floor.

3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

Therefore wash yourself and anoint yourself, put on your best garment and go down to the threshing floor; but do not make yourself known to the man until he has finished eating and drinking.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

Then it shall be, when he lies down, that you shall notice the place where he lies; and you shall go in, uncover his feet, and lie down; and he will tell you what you should do.”

5 А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.

And she said to her, “All that you say to me I will do.”

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

So she went down to the threshing floor and did according to all that her mother-in-law instructed her.

7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

And after Boaz had eaten and drunk, and his heart was cheerful, he went to lie down at the end of the heap of grain; and she came softly, uncovered his feet, and lay down.

8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

Now it happened at midnight that the man was startled, and turned himself; and there, a woman was lying at his feet.

9 І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

And he said, “Who are you?” So she answered, “I am Ruth, your maidservant. Take your maidservant under your wing, for you are a close relative.”

10 А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

Then he said, “Blessed are you of the Lord, my daughter! For you have shown more kindness at the end than at the beginning, in that you did not go after young men, whether poor or rich.

11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

And now, my daughter, do not fear. I will do for you all that you request, for all the people of my town know that you are a virtuous woman.

12 А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.

Now it is true that I am a close relative; however, there is a relative closer than I.

13 Н очуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

Stay this night, and in the morning it shall be that if he will perform the duty of a close relative for you—good; let him do it. But if he does not want to perform the duty for you, then I will perform the duty for you, as the Lord lives! Lie down until morning.”

14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.

So she lay at his feet until morning, and she arose before one could recognize another. Then he said, “Do not let it be known that the woman came to the threshing floor.”

15 І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

Also he said, “Bring the shawl that is on you and hold it.” And when she held it, he measured six ephahs of barley, and laid it on her. Then she went into the city.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

When she came to her mother-in-law, she said, “ Is that you, my daughter?” Then she told her all that the man had done for her.

17 І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.

And she said, “These six ephahs of barley he gave me; for he said to me, ‘Do not go empty-handed to your mother-in-law.’”

18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.

Then she said, “Sit still, my daughter, until you know how the matter will turn out; for the man will not rest until he has concluded the matter this day.”