1 С лово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

The word of the Lord that came to Joel the son of Pethuel. The Land Laid Waste

2 П ослухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

Hear this, you elders, And give ear, all you inhabitants of the land! Has anything like this happened in your days, Or even in the days of your fathers?

3 О повідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

Tell your children about it, Let your children tell their children, And their children another generation.

4 Щ о лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

What the chewing locust left, the swarming locust has eaten; What the swarming locust left, the crawling locust has eaten; And what the crawling locust left, the consuming locust has eaten.

5 П робудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

Awake, you drunkards, and weep; And wail, all you drinkers of wine, Because of the new wine, For it has been cut off from your mouth.

6 Б о на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

For a nation has come up against My land, Strong, and without number; His teeth are the teeth of a lion, And he has the fangs of a fierce lion.

7 В иноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

He has laid waste My vine, And ruined My fig tree; He has stripped it bare and thrown it away; Its branches are made white.

8 Г олоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

Lament like a virgin girded with sackcloth For the husband of her youth.

9 Ж ертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

The grain offering and the drink offering Have been cut off from the house of the Lord; The priests mourn, who minister to the Lord.

10 О пустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

The field is wasted, The land mourns; For the grain is ruined, The new wine is dried up, The oil fails.

11 З асоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

Be ashamed, you farmers, Wail, you vinedressers, For the wheat and the barley; Because the harvest of the field has perished.

12 У сох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

The vine has dried up, And the fig tree has withered; The pomegranate tree, The palm tree also, And the apple tree— All the trees of the field are withered; Surely joy has withered away from the sons of men. Mourning for the Land

13 О пережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

Gird yourselves and lament, you priests; Wail, you who minister before the altar; Come, lie all night in sackcloth, You who minister to my God; For the grain offering and the drink offering Are withheld from the house of your God.

14 О голосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

Consecrate a fast, Call a sacred assembly; Gather the elders And all the inhabitants of the land Into the house of the Lord your God, And cry out to the Lord.

15 Г оре дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

Alas for the day! For the day of the Lord is at hand; It shall come as destruction from the Almighty.

16 Ч и ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

Is not the food cut off before our eyes, Joy and gladness from the house of our God?

17 П окорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

The seed shrivels under the clods, Storehouses are in shambles; Barns are broken down, For the grain has withered.

18 Я к стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

How the animals groan! The herds of cattle are restless, Because they have no pasture; Even the flocks of sheep suffer punishment.

19 Д о тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

O Lord, to You I cry out; For fire has devoured the open pastures, And a flame has burned all the trees of the field.

20 Н авіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!

The beasts of the field also cry out to You, For the water brooks are dried up, And fire has devoured the open pastures.