1 О тже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.

Therefore, since a promise remains of entering His rest, let us fear lest any of you seem to have come short of it.

2 Б о Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

For indeed the gospel was preached to us as well as to them; but the word which they heard did not profit them, not being mixed with faith in those who heard it.

3 Б о до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.

For we who have believed do enter that rest, as He has said: “So I swore in My wrath, ‘They shall not enter My rest,’” although the works were finished from the foundation of the world.

4 Б о колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.

For He has spoken in a certain place of the seventh day in this way: “And God rested on the seventh day from all His works”;

5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!

and again in this place: “They shall not enter My rest.”

6 К оли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,

Since therefore it remains that some must enter it, and those to whom it was first preached did not enter because of disobedience,

7 т о ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!

again He designates a certain day, saying in David, “Today,” after such a long time, as it has been said: “Today, if you will hear His voice, Do not harden your hearts.”

8 Б о коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.

For if Joshua had given them rest, then He would not afterward have spoken of another day.

9 О тож, людові Божому залишається суботство, спочинок.

There remains therefore a rest for the people of God.

10 Х то бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.

For he who has entered His rest has himself also ceased from his works as God did from His. The Word Discovers Our Condition

11 О тож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.

Let us therefore be diligent to enter that rest, lest anyone fall according to the same example of disobedience.

12 Б о Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

For the word of God is living and powerful, and sharper than any two-edged sword, piercing even to the division of soul and spirit, and of joints and marrow, and is a discerner of the thoughts and intents of the heart.

13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!

And there is no creature hidden from His sight, but all things are naked and open to the eyes of Him to whom we must give account. Our Compassionate High Priest

14 О тож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

Seeing then that we have a great High Priest who has passed through the heavens, Jesus the Son of God, let us hold fast our confession.

15 Б о ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

For we do not have a High Priest who cannot sympathize with our weaknesses, but was in all points tempted as we are, yet without sin.

16 О тож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.

Let us therefore come boldly to the throne of grace, that we may obtain mercy and find grace to help in time of need.