1 І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:

Now the word of the Lord came to Jonah the son of Amittai, saying,

2 У стань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.

“Arise, go to Nineveh, that great city, and cry out against it; for their wickedness has come up before Me.”

3 І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

But Jonah arose to flee to Tarshish from the presence of the Lord. He went down to Joppa, and found a ship going to Tarshish; so he paid the fare, and went down into it, to go with them to Tarshish from the presence of the Lord. The Storm at Sea

4 А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.

But the Lord sent out a great wind on the sea, and there was a mighty tempest on the sea, so that the ship was about to be broken up.

5 І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.

Then the mariners were afraid; and every man cried out to his god, and threw the cargo that was in the ship into the sea, to lighten the load. But Jonah had gone down into the lowest parts of the ship, had lain down, and was fast asleep.

6 І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.

So the captain came to him, and said to him, “What do you mean, sleeper? Arise, call on your God; perhaps your God will consider us, so that we may not perish.”

7 І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.

And they said to one another, “Come, let us cast lots, that we may know for whose cause this trouble has come upon us.” So they cast lots, and the lot fell on Jonah.

8 І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?

Then they said to him, “Please tell us! For whose cause is this trouble upon us? What is your occupation? And where do you come from? What is your country? And of what people are you?”

9 І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.

So he said to them, “I am a Hebrew; and I fear the Lord, the God of heaven, who made the sea and the dry land. ” Jonah Thrown into the Sea

10 І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.

Then the men were exceedingly afraid, and said to him, “Why have you done this?” For the men knew that he fled from the presence of the Lord, because he had told them.

11 І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.

Then they said to him, “What shall we do to you that the sea may be calm for us?”—for the sea was growing more tempestuous.

12 І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.

And he said to them, “Pick me up and throw me into the sea; then the sea will become calm for you. For I know that this great tempest is because of me.”

13 І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

Nevertheless the men rowed hard to return to land, but they could not, for the sea continued to grow more tempestuous against them.

14 І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!

Therefore they cried out to the Lord and said, “We pray, O Lord, please do not let us perish for this man’s life, and do not charge us with innocent blood; for You, O Lord, have done as it pleased You.”

15 І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.

So they picked up Jonah and threw him into the sea, and the sea ceased from its raging.

16 І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.

Then the men feared the Lord exceedingly, and offered a sacrifice to the Lord and took vows. Jonah’s Prayer and Deliverance

17 ( 2-1) І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.

Now the Lord had prepared a great fish to swallow Jonah. And Jonah was in the belly of the fish three days and three nights.