1 І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!

Again the anger of the Lord was aroused against Israel, and He moved David against them to say, “Go, number Israel and Judah.”

2 І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.

So the king said to Joab the commander of the army who was with him, “Now go throughout all the tribes of Israel, from Dan to Beersheba, and count the people, that I may know the number of the people.”

3 І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?

And Joab said to the king, “Now may the Lord your God add to the people a hundred times more than there are, and may the eyes of my lord the king see it. But why does my lord the king desire this thing?”

4 Т а цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

Nevertheless the king’s word prevailed against Joab and against the captains of the army. Therefore Joab and the captains of the army went out from the presence of the king to count the people of Israel.

5 І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.

And they crossed over the Jordan and camped in Aroer, on the right side of the town which is in the midst of the ravine of Gad, and toward Jazer.

6 І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.

Then they came to Gilead and to the land of Tahtim Hodshi; they came to Dan Jaan and around to Sidon;

7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

and they came to the stronghold of Tyre and to all the cities of the Hivites and the Canaanites. Then they went out to South Judah as far as Beersheba.

8 І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

So when they had gone through all the land, they came to Jerusalem at the end of nine months and twenty days.

9 І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п'ятьсот тисяч чоловіка.

Then Joab gave the sum of the number of the people to the king. And there were in Israel eight hundred thousand valiant men who drew the sword, and the men of Judah were five hundred thousand men. The Judgment on David’s Sin

10 І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...

And David’s heart condemned him after he had numbered the people. So David said to the Lord, “I have sinned greatly in what I have done; but now, I pray, O Lord, take away the iniquity of Your servant, for I have done very foolishly.”

11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:

Now when David arose in the morning, the word of the Lord came to the prophet Gad, David’s seer, saying,

12 І ди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.

“Go and tell David, ‘Thus says the Lord: “I offer you three things; choose one of them for yourself, that I may do it to you.”’”

13 І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.

So Gad came to David and told him; and he said to him, “Shall seven years of famine come to you in your land? Or shall you flee three months before your enemies, while they pursue you? Or shall there be three days’ plague in your land? Now consider and see what answer I should take back to Him who sent me.”

14 І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...

And David said to Gad, “I am in great distress. Please let us fall into the hand of the Lord, for His mercies are great; but do not let me fall into the hand of man.”

15 І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...

So the Lord sent a plague upon Israel from the morning till the appointed time. From Dan to Beersheba seventy thousand men of the people died.

16 І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.

And when the angel stretched out His hand over Jerusalem to destroy it, the Lord relented from the destruction, and said to the angel who was destroying the people, “It is enough; now restrain your hand.” And the angel of the Lord was by the threshing floor of Araunah the Jebusite.

17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...

Then David spoke to the Lord when he saw the angel who was striking the people, and said, “Surely I have sinned, and I have done wickedly; but these sheep, what have they done? Let Your hand, I pray, be against me and against my father’s house.” The Altar on the Threshing Floor

18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.

And Gad came that day to David and said to him, “Go up, erect an altar to the Lord on the threshing floor of Araunah the Jebusite.”

19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

So David, according to the word of Gad, went up as the Lord commanded.

20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

Now Araunah looked, and saw the king and his servants coming toward him. So Araunah went out and bowed before the king with his face to the ground.

21 І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.

Then Araunah said, “Why has my lord the king come to his servant?” And David said, “To buy the threshing floor from you, to build an altar to the Lord, that the plague may be withdrawn from the people.”

22 І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.

Now Araunah said to David, “Let my lord the king take and offer up whatever seems good to him. Look, here are oxen for burnt sacrifice, and threshing implements and the yokes of the oxen for wood.

23 У се віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!

All these, O king, Araunah has given to the king.” And Araunah said to the king, “May the Lord your God accept you.”

24 І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.

Then the king said to Araunah, “No, but I will surely buy it from you for a price; nor will I offer burnt offerings to the Lord my God with that which costs me nothing.” So David bought the threshing floor and the oxen for fifty shekels of silver.

25 І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.

And David built there an altar to the Lord, and offered burnt offerings and peace offerings. So the Lord heeded the prayers for the land, and the plague was withdrawn from Israel.