1 І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.

So all the children of Israel came out, from Dan to Beersheba, as well as from the land of Gilead, and the congregation gathered together as one man before the Lord at Mizpah.

2 І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.

And the leaders of all the people, all the tribes of Israel, presented themselves in the assembly of the people of God, four hundred thousand foot soldiers who drew the sword.

3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?

(Now the children of Benjamin heard that the children of Israel had gone up to Mizpah.) Then the children of Israel said, “Tell us, how did this wicked deed happen?”

4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.

So the Levite, the husband of the woman who was murdered, answered and said, “My concubine and I went into Gibeah, which belongs to Benjamin, to spend the night.

5 І встали на мене господарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.

And the men of Gibeah rose against me, and surrounded the house at night because of me. They intended to kill me, but instead they ravished my concubine so that she died.

6 І схопив я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.

So I took hold of my concubine, cut her in pieces, and sent her throughout all the territory of the inheritance of Israel, because they committed lewdness and outrage in Israel.

7 О сь ви всі Ізраїлеві сини, дайте собі тут слово та раду!

Look! All of you are children of Israel; give your advice and counsel here and now!”

8 І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!

So all the people arose as one man, saying, “None of us will go to his tent, nor will any turn back to his house;

9 А тепер оце та річ, що зробимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребком!

but now this is the thing which we will do to Gibeah: We will go up against it by lot.

10 І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.

We will take ten men out of every hundred throughout all the tribes of Israel, a hundred out of every thousand, and a thousand out of every ten thousand, to make provisions for the people, that when they come to Gibeah in Benjamin, they may repay all the vileness that they have done in Israel.”

11 І був зібраний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.

So all the men of Israel were gathered against the city, united together as one man.

12 І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Що це за зло, що сталось між вами?

Then the tribes of Israel sent men through all the tribe of Benjamin, saying, “What is this wickedness that has occurred among you?

13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.

Now therefore, deliver up the men, the perverted men who are in Gibeah, that we may put them to death and remove the evil from Israel!” But the children of Benjamin would not listen to the voice of their brethren, the children of Israel.

14 І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.

Instead, the children of Benjamin gathered together from their cities to Gibeah, to go to battle against the children of Israel.

15 І Веніяминові сини з міст були перелічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів'и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.

And from their cities at that time the children of Benjamin numbered twenty-six thousand men who drew the sword, besides the inhabitants of Gibeah, who numbered seven hundred select men.

16 З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.

Among all this people were seven hundred select men who were left-handed; every one could sling a stone at a hair’s breadth and not miss.

17 І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніямина, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.

Now besides Benjamin, the men of Israel numbered four hundred thousand men who drew the sword; all of these were men of war.

18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами? І сказав Господь: Юда спереду.

Then the children of Israel arose and went up to the house of God to inquire of God. They said, “Which of us shall go up first to battle against the children of Benjamin?” The Lord said, “Judah first!”

19 І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів'ї.

So the children of Israel rose in the morning and encamped against Gibeah.

20 І вийшов Ізраїльтянин на війну з Веніямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів'ї.

And the men of Israel went out to battle against Benjamin, and the men of Israel put themselves in battle array to fight against them at Gibeah.

21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.

Then the children of Benjamin came out of Gibeah, and on that day cut down to the ground twenty-two thousand men of the Israelites.

22 І зміцнився народ, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.

And the people, that is, the men of Israel, encouraged themselves and again formed the battle line at the place where they had put themselves in array on the first day.

23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!

Then the children of Israel went up and wept before the Lord until evening, and asked counsel of the Lord, saying, “Shall I again draw near for battle against the children of my brother Benjamin?” And the Lord said, “Go up against him.”

24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.

So the children of Israel approached the children of Benjamin on the second day.

25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.

And Benjamin went out against them from Gibeah on the second day, and cut down to the ground eighteen thousand more of the children of Israel; all these drew the sword.

26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.

Then all the children of Israel, that is, all the people, went up and came to the house of God and wept. They sat there before the Lord and fasted that day until evening; and they offered burnt offerings and peace offerings before the Lord.

27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.

So the children of Israel inquired of the Lord (the ark of the covenant of God was there in those days,

28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся? А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.

and Phinehas the son of Eleazar, the son of Aaron, stood before it in those days), saying, “Shall I yet again go out to battle against the children of my brother Benjamin, or shall I cease?” And the Lord said, “Go up, for tomorrow I will deliver them into your hand.”

29 І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів'ї.

Then Israel set men in ambush all around Gibeah.

30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.

And the children of Israel went up against the children of Benjamin on the third day, and put themselves in battle array against Gibeah as at the other times.

31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.

So the children of Benjamin went out against the people, and were drawn away from the city. They began to strike down and kill some of the people, as at the other times, in the highways (one of which goes up to Bethel and the other to Gibeah) and in the field, about thirty men of Israel.

32 І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як перше! А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дороги.

And the children of Benjamin said, “They are defeated before us, as at first.” But the children of Israel said, “Let us flee and draw them away from the city to the highways.”

33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.

So all the men of Israel rose from their place and put themselves in battle array at Baal Tamar. Then Israel’s men in ambush burst forth from their position in the plain of Geba.

34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий. А вони не знали, що суне на них те зло.

And ten thousand select men from all Israel came against Gibeah, and the battle was fierce. But the Benjamites did not know that disaster was upon them.

35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, що витягають меча.

The Lord defeated Benjamin before Israel. And the children of Israel destroyed that day twenty-five thousand one hundred Benjamites; all these drew the sword.

36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку поставили на Ґів'у.

So the children of Benjamin saw that they were defeated. The men of Israel had given ground to the Benjamites, because they relied on the men in ambush whom they had set against Gibeah.

37 А засідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І засідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.

And the men in ambush quickly rushed upon Gibeah; the men in ambush spread out and struck the whole city with the edge of the sword.

38 А Ізраїльтянин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.

Now the appointed signal between the men of Israel and the men in ambush was that they would make a great cloud of smoke rise up from the city,

39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!

whereupon the men of Israel would turn in battle. Now Benjamin had begun to strike and kill about thirty of the men of Israel. For they said, “Surely they are defeated before us, as in the first battle.”

40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!

But when the cloud began to rise from the city in a column of smoke, the Benjamites looked behind them, and there was the whole city going up in smoke to heaven.

41 І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець перестрашився, бо побачив, що досягло його те зло.

And when the men of Israel turned back, the men of Benjamin panicked, for they saw that disaster had come upon them.

42 І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.

Therefore they turned their backs before the men of Israel in the direction of the wilderness; but the battle overtook them, and whoever came out of the cities they destroyed in their midst.

43 В они оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.

They surrounded the Benjamites, chased them, and easily trampled them down as far as the front of Gibeah toward the east.

44 П олягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, усе це люди хоробрі.

And eighteen thousand men of Benjamin fell; all these were men of valor.

45 І повернулися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.

Then they turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon; and they cut down five thousand of them on the highways. Then they pursued them relentlessly up to Gidom, and killed two thousand of them.

46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.

So all who fell of Benjamin that day were twenty-five thousand men who drew the sword; all these were men of valor.

47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.

But six hundred men turned and fled toward the wilderness to the rock of Rimmon, and they stayed at the rock of Rimmon for four months.

48 А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.

And the men of Israel turned back against the children of Benjamin, and struck them down with the edge of the sword—from every city, men and beasts, all who were found. They also set fire to all the cities they came to.