1 І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.

Furthermore King David said to all the assembly: “My son Solomon, whom alone God has chosen, is young and inexperienced; and the work is great, because the temple is not for man but for the Lord God.

2 А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.

Now for the house of my God I have prepared with all my might: gold for things to be made of gold, silver for things of silver, bronze for things of bronze, iron for things of iron, wood for things of wood, onyx stones, stones to be set, glistening stones of various colors, all kinds of precious stones, and marble slabs in abundance.

3 І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

Moreover, because I have set my affection on the house of my God, I have given to the house of my God, over and above all that I have prepared for the holy house, my own special treasure of gold and silver:

4 т ри тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;

three thousand talents of gold, of the gold of Ophir, and seven thousand talents of refined silver, to overlay the walls of the houses;

5 н а кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?

the gold for things of gold and the silver for things of silver, and for all kinds of work to be done by the hands of craftsmen. Who then is willing to consecrate himself this day to the Lord ?”

6 І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

Then the leaders of the fathers’ houses, leaders of the tribes of Israel, the captains of thousands and of hundreds, with the officers over the king’s work, offered willingly.

7 І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

They gave for the work of the house of God five thousand talents and ten thousand darics of gold, ten thousand talents of silver, eighteen thousand talents of bronze, and one hundred thousand talents of iron.

8 А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

And whoever had precious stones gave them to the treasury of the house of the Lord, into the hand of Jehiel the Gershonite.

9 І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

Then the people rejoiced, for they had offered willingly, because with a loyal heart they had offered willingly to the Lord; and King David also rejoiced greatly. David’s Praise to God

10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

Therefore David blessed the Lord before all the assembly; and David said: “Blessed are You, Lord God of Israel, our Father, forever and ever.

11 Т воя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

Yours, O Lord, is the greatness, The power and the glory, The victory and the majesty; For all that is in heaven and in earth is Yours; Yours is the kingdom, O Lord, And You are exalted as head over all.

12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

Both riches and honor come from You, And You reign over all. In Your hand is power and might; In Your hand it is to make great And to give strength to all.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.

“Now therefore, our God, We thank You And praise Your glorious name.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.

But who am I, and who are my people, That we should be able to offer so willingly as this? For all things come from You, And of Your own we have given You.

15 Б о ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!

For we are aliens and pilgrims before You, As were all our fathers; Our days on earth are as a shadow, And without hope.

16 Г осподи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!

“O Lord our God, all this abundance that we have prepared to build You a house for Your holy name is from Your hand, and is all Your own.

17 І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

I know also, my God, that You test the heart and have pleasure in uprightness. As for me, in the uprightness of my heart I have willingly offered all these things; and now with joy I have seen Your people, who are present here to offer willingly to You.

18 Г осподи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!

O Lord God of Abraham, Isaac, and Israel, our fathers, keep this forever in the intent of the thoughts of the heart of Your people, and fix their heart toward You.

19 А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!

And give my son Solomon a loyal heart to keep Your commandments and Your testimonies and Your statutes, to do all these things, and to build the temple for which I have made provision.”

20 І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!

Then David said to all the assembly, “Now bless the Lord your God.” So all the assembly blessed the Lord God of their fathers, and bowed their heads and prostrated themselves before the Lord and the king. Solomon Anointed King

21 І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.

And they made sacrifices to the Lord and offered burnt offerings to the Lord on the next day: a thousand bulls, a thousand rams, a thousand lambs, with their drink offerings, and sacrifices in abundance for all Israel.

22 І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.

So they ate and drank before the Lord with great gladness on that day. And they made Solomon the son of David king the second time, and anointed him before the Lord to be the leader, and Zadok to be priest.

23 І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.

Then Solomon sat on the throne of the Lord as king instead of David his father, and prospered; and all Israel obeyed him.

24 І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.

All the leaders and the mighty men, and also all the sons of King David, submitted themselves to King Solomon.

25 І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.

So the Lord exalted Solomon exceedingly in the sight of all Israel, and bestowed on him such royal majesty as had not been on any king before him in Israel. The Close of David’s Reign

26 І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.

Thus David the son of Jesse reigned over all Israel.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

And the period that he reigned over Israel was forty years; seven years he reigned in Hebron, and thirty-three years he reigned in Jerusalem.

28 І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.

So he died in a good old age, full of days and riches and honor; and Solomon his son reigned in his place.

29 А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,

Now the acts of King David, first and last, indeed they are written in the book of Samuel the seer, in the book of Nathan the prophet, and in the book of Gad the seer,

30 р азом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.

with all his reign and his might, and the events that happened to him, to Israel, and to all the kingdoms of the lands.