1 Б о Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

For the law, having a shadow of the good things to come, and not the very image of the things, can never with these same sacrifices, which they offer continually year by year, make those who approach perfect.

2 І накше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

For then would they not have ceased to be offered? For the worshipers, once purified, would have had no more consciousness of sins.

3 А ле в них спомин про гріхи буває щороку,

But in those sacrifices there is a reminder of sins every year.

4 б о тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

For it is not possible that the blood of bulls and goats could take away sins. Christ’s Death Fulfills God’s Will

5 Т ому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Therefore, when He came into the world, He said: “Sacrifice and offering You did not desire, But a body You have prepared for Me.

6 Ц ілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

In burnt offerings and sacrifices for sin You had no pleasure.

7 Т оді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Then I said, ‘Behold, I have come— In the volume of the book it is written of Me— To do Your will, O God.’”

8 В ін вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Previously saying, “Sacrifice and offering, burnt offerings, and offerings for sin You did not desire, nor had pleasure in them ” (which are offered according to the law),

9 П отому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

then He said, “Behold, I have come to do Your will, O God.” He takes away the first that He may establish the second.

10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

By that will we have been sanctified through the offering of the body of Jesus Christ once for all. Christ’s Death Perfects the Sanctified

11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

And every priest stands ministering daily and offering repeatedly the same sacrifices, which can never take away sins.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

But this Man, after He had offered one sacrifice for sins forever, sat down at the right hand of God,

13 д алі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

from that time waiting till His enemies are made His footstool.

14 Б о жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

For by one offering He has perfected forever those who are being sanctified.

15 С відкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

But the Holy Spirit also witnesses to us; for after He had said before,

16 О це заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

“This is the covenant that I will make with them after those days, says the L ord: I will put My laws into their hearts, and in their minds I will write them,”

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

then He adds, “Their sins and their lawless deeds I will remember no more.”

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

Now where there is remission of these, there is no longer an offering for sin. Hold Fast Your Confession

19 О тож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Therefore, brethren, having boldness to enter the Holiest by the blood of Jesus,

20 н овою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

by a new and living way which He consecrated for us, through the veil, that is, His flesh,

21 м аємо й Великого Священика над домом Божим,

and having a High Priest over the house of God,

22 т о приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

let us draw near with a true heart in full assurance of faith, having our hearts sprinkled from an evil conscience and our bodies washed with pure water.

23 Т римаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

Let us hold fast the confession of our hope without wavering, for He who promised is faithful.

24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

And let us consider one another in order to stir up love and good works,

25 Н е кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

not forsaking the assembling of ourselves together, as is the manner of some, but exhorting one another, and so much the more as you see the Day approaching. The Just Live by Faith

26 Б о як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

For if we sin willfully after we have received the knowledge of the truth, there no longer remains a sacrifice for sins,

27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

but a certain fearful expectation of judgment, and fiery indignation which will devour the adversaries.

28 Х то відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Anyone who has rejected Moses’ law dies without mercy on the testimony of two or three witnesses.

29 с кільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

Of how much worse punishment, do you suppose, will he be thought worthy who has trampled the Son of God underfoot, counted the blood of the covenant by which he was sanctified a common thing, and insulted the Spirit of grace?

30 Б о знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

For we know Him who said, “Vengeance is Mine, I will repay,” says the Lord. And again, “The L ord will judge His people.”

31 С трашна річ упасти в руки Бога Живого!

It is a fearful thing to fall into the hands of the living God.

32 З гадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

But recall the former days in which, after you were illuminated, you endured a great struggle with sufferings:

33 В и були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

partly while you were made a spectacle both by reproaches and tribulations, and partly while you became companions of those who were so treated;

34 В и бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

for you had compassion on me in my chains, and joyfully accepted the plundering of your goods, knowing that you have a better and an enduring possession for yourselves in heaven.

35 Т ож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Therefore do not cast away your confidence, which has great reward.

36 Б о вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

For you have need of endurance, so that after you have done the will of God, you may receive the promise:

37 Б о ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

“For yet a little while, And He who is coming will come and will not tarry.

38 А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

Now the just shall live by faith; But if anyone draws back, My soul has no pleasure in him.”

39 М и ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

But we are not of those who draw back to perdition, but of those who believe to the saving of the soul.