1 П ісля того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

After these things the Lord appointed seventy others also, and sent them two by two before His face into every city and place where He Himself was about to go.

2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Then He said to them, “The harvest truly is great, but the laborers are few; therefore pray the Lord of the harvest to send out laborers into His harvest.

3 І діть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Go your way; behold, I send you out as lambs among wolves.

4 Н е носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Carry neither money bag, knapsack, nor sandals; and greet no one along the road.

5 Я к до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

But whatever house you enter, first say, ‘Peace to this house.’

6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

And if a son of peace is there, your peace will rest on it; if not, it will return to you.

7 З оставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

And remain in the same house, eating and drinking such things as they give, for the laborer is worthy of his wages. Do not go from house to house.

8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

Whatever city you enter, and they receive you, eat such things as are set before you.

9 У здоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

And heal the sick there, and say to them, ‘The kingdom of God has come near to you.’

10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

But whatever city you enter, and they do not receive you, go out into its streets and say,

11 М и обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

‘The very dust of your city which clings to us we wipe off against you. Nevertheless know this, that the kingdom of God has come near you.’

12 К ажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

But I say to you that it will be more tolerable in that Day for Sodom than for that city. Woe to the Impenitent Cities

13 Г оре тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

“Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the mighty works which were done in you had been done in Tyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.

14 А ле на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

But it will be more tolerable for Tyre and Sidon at the judgment than for you.

15 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

And you, Capernaum, who are exalted to heaven, will be brought down to Hades.

16 Х то слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

He who hears you hears Me, he who rejects you rejects Me, and he who rejects Me rejects Him who sent Me.” The Seventy Return with Joy

17 А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Then the seventy returned with joy, saying, “Lord, even the demons are subject to us in Your name.”

18 В ін же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

And He said to them, “I saw Satan fall like lightning from heaven.

19 О сь Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Behold, I give you the authority to trample on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy, and nothing shall by any means hurt you.

20 Т а не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Nevertheless do not rejoice in this, that the spirits are subject to you, but rather rejoice because your names are written in heaven.” Jesus Rejoices in the Spirit

21 Т ого часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

In that hour Jesus rejoiced in the Spirit and said, “I thank You, Father, Lord of heaven and earth, that You have hidden these things from the wise and prudent and revealed them to babes. Even so, Father, for so it seemed good in Your sight.

22 П ередав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

All things have been delivered to Me by My Father, and no one knows who the Son is except the Father, and who the Father is except the Son, and the one to whom the Son wills to reveal Him. ”

23 І , звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Then He turned to His disciples and said privately, “Blessed are the eyes which see the things you see;

24 К ажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

for I tell you that many prophets and kings have desired to see what you see, and have not seen it, and to hear what you hear, and have not heard it. ” The Parable of the Good Samaritan

25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

And behold, a certain lawyer stood up and tested Him, saying, “Teacher, what shall I do to inherit eternal life?”

26 В ін же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

He said to him, “What is written in the law? What is your reading of it? ”

27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

So he answered and said, “ ‘You shall love the L ord your God with all your heart, with all your soul, with all your strength, and with all your mind,’ and ‘your neighbor as yourself.’ ”

28 В ін же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

And He said to him, “You have answered rightly; do this and you will live.”

29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

But he, wanting to justify himself, said to Jesus, “And who is my neighbor?”

30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Then Jesus answered and said: “A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among thieves, who stripped him of his clothing, wounded him, and departed, leaving him half dead.

31 П роходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Now by chance a certain priest came down that road. And when he saw him, he passed by on the other side.

32 Т ак само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Likewise a Levite, when he arrived at the place, came and looked, and passed by on the other side.

33 П роходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

But a certain Samaritan, as he journeyed, came where he was. And when he saw him, he had compassion.

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

So he went to him and bandaged his wounds, pouring on oil and wine; and he set him on his own animal, brought him to an inn, and took care of him.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

On the next day, when he departed, he took out two denarii, gave them to the innkeeper, and said to him, ‘Take care of him; and whatever more you spend, when I come again, I will repay you.’

36 К отрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

So which of these three do you think was neighbor to him who fell among the thieves?”

37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

And he said, “He who showed mercy on him.” Then Jesus said to him, “Go and do likewise.” Mary and Martha Worship and Serve

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Now it happened as they went that He entered a certain village; and a certain woman named Martha welcomed Him into her house.

39 Б ула ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

And she had a sister called Mary, who also sat at Jesus’ feet and heard His word.

40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

But Martha was distracted with much serving, and she approached Him and said, “Lord, do You not care that my sister has left me to serve alone? Therefore tell her to help me.”

41 Г осподь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

And Jesus answered and said to her, “Martha, Martha, you are worried and troubled about many things.

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

But one thing is needed, and Mary has chosen that good part, which will not be taken away from her.”