1 П ісля того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

После сего избрал Господь и других семьдесят, и послал их по два пред лицем Своим во всякий город и место, куда Сам хотел идти,

2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

и сказал им: жатвы много, а делателей мало; итак, молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.

3 І діть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Идите! Я посылаю вас, как агнцев среди волков.

4 Н е носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Не берите ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого на дороге не приветствуйте.

5 Я к до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

В какой дом войдете, сперва говорите: мир дому сему;

6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

и если будет там сын мира, то почиет на нём мир ваш, а если нет, то к вам возвратится.

7 З оставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

В доме же том оставайтесь, ешьте и пейте, что у них есть, ибо трудящийся достоин награды за труды свои; не переходите из дома в дом.

8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

И если придёте в какой город и примут вас, ешьте, что вам предложат,

9 У здоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

и исцеляйте находящихся в нём больных, и говорите им: приблизилось к вам Царствие Божие.

10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

Если же придете в какой город и не примут вас, то, выйдя на улицу, скажите:

11 М и обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

и прах, прилипший к нам от вашего города, отрясаем вам; однако же знайте, что приблизилось к вам Царствие Божие.

12 К ажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Сказываю вам, что Содому в день оный будет отраднее, нежели городу тому.

13 Г оре тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Горе тебе, Хоразин! горе тебе, Вифсаида! ибо если бы в Тире и Сидоне явлены были силы, явленные в вас, то давно бы они, сидя во вретище и пепле, покаялись;

14 А ле на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

но и Тиру и Сидону отраднее будет на суде, нежели вам.

15 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

И ты, Капернаум, до неба вознесшийся, до ада низвергнешься.

16 Х то слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

Слушающий вас Меня слушает, и отвергающийся вас Меня отвергается; а отвергающийся Меня отвергается Пославшего Меня.

17 А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Семьдесят возвратились с радостью и говорили: Господи! и бесы повинуются нам о имени Твоем.

18 В ін же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Он же сказал им: Я видел сатану, спадшего с неба, как молнию;

19 О сь Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

се, даю вам власть наступать на змей и скорпионов и на всю силу вражью, и ничто не повредит вам;

20 Т а не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

однакож тому не радуйтесь, что духи вам повинуются, но радуйтесь тому, что имена ваши написаны на небесах.

21 Т ого часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты утаил сие от мудрых и разумных и открыл младенцам. Ей, Отче! Ибо таково было Твое благоволение.

22 П ередав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

И, обратившись к ученикам, сказал: всё предано Мне Отцем Моим; и кто есть Сын, не знает никто, кроме Отца, и кто есть Отец,, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.

23 І , звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

И, обратившись к ученикам, сказал им особо: блаженны очи, видящие то, что вы видите!

24 К ажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

ибо сказываю вам, что многие пророки и цари желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.

25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

И вот, один законник встал и, искушая Его, сказал: Учитель! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?

26 В ін же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

Он же сказал ему: в законе что написано? как читаешь?

27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Он сказал в ответ: возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всею крепостию твоею, и всем разумением твоим, и ближнего твоего, как самого себя.

28 В ін же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

сказал ему: правильно ты отвечал; так поступай, и будешь жить.

29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний?

30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

На это сказал Иисус: некоторый человек шел из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам, которые сняли с него одежду, изранили его и ушли, оставив его едва живым.

31 П роходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

По случаю один священник шел тою дорогою и, увидев его, прошел мимо.

32 Т ак само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Также и левит, быв на том месте, подошел, посмотрел и прошел мимо.

33 П роходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

Самарянин же некто, проезжая, нашел на него и, увидев его, сжалился

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

и, подойдя, перевязал ему раны, возливая масло и вино; и, посадив его на своего осла, привез его в гостиницу и позаботился о нем;

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

а на другой день, отъезжая, вынул два динария, дал содержателю гостиницы и сказал ему: позаботься о нем; и если издержишь что более, я, когда возвращусь, отдам тебе.

36 К отрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

Кто из этих троих, думаешь ты, был ближний попавшемуся разбойникам?

37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

Он сказал: оказавший ему милость. Тогда Иисус сказал ему: иди, и ты поступай так же.

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

В продолжение пути их пришел Он в одно селение; здесь женщина, именем Марфа, приняла Его в дом свой;

39 Б ула ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

у неё была сестра, именем Мария, которая села у ног Иисуса и слушала слово Его.

40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Марфа же заботилась о большом угощении и, подойдя, сказала: Господи! или Тебе нужды нет, что сестра моя одну меня оставила служить? скажи ей, чтобы помогла мне.

41 Г осподь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

Иисус же сказал ей в ответ: Марфа! Марфа! ты заботишься и суетишься о многом,

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

а одно только нужно; Мария же избрала благую часть, которая не отнимется у неё.