1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Идущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

В устах глупого--бич гордости; уста же мудрых охраняют их.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Где нет волов, ясли пусты; а много прибыли от силы волов.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Верный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Распутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Отойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Мудрость разумного--знание пути своего, глупость же безрассудных--заблуждение.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Глупые смеются над грехом, а посреди праведных--благоволение.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Сердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Дом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Есть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их--путь к смерти.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

И при смехе болит сердце, и концом радости бывает печаль.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Человек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый--от своих.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Глупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Мудрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Вспыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Невежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Преклонятся злые пред добрыми и нечестивые--у ворот праведника.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Бедный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Кто презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Не заблуждаются ли умышляющие зло? но милость и верность у благомыслящих.

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

От всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Венец мудрых--богатство их, а глупость невежд глупость.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Верный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

В страхе пред Господом--надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Страх Господень--источник жизни, удаляющий от сетей смерти.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Во множестве народа--величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Кроткое сердце--жизнь для тела, а зависть--гниль для костей.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Кто теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

За зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Мудрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Праведность возвышает народ, а беззаконие--бесчестие народов.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Благоволение царя--к рабу разумному, а гнев его--против того, кто позорит его.