1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Naag kastoo caqli lahu gurigeeday dhistaa, Laakiinse nacasaddu gacmaheeday ku dumisaa.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

Kii qummanaantiisa ku socda ayaa Rabbiga ka cabsada, Laakiinse kii jidkiisa ku qalloocan wuu quudhsadaa isaga.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Afka nacasyada waxaa ka soo biqla kibir; Laakiinse kuwa caqliga leh bushimahooda ayaa iyaga dhawri doona.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Meeshii aan dibi joogin qabaalkii ay wax ka cuni jireen waa baabbah; Laakiinse kordhinta badanu waxay ku timaadaa xoogga dibiga.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

Markhaatigii aamin ahu been ma sheego, Laakiinse markhaatigii been ahu been buu ku hadlaa.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

Kii wax quudhsadaa xigmad buu doondoonaa, mana helo, Laakiinse aqoontu waa u fudud dahay kii waxgarasho leh.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Nacaska hortiisa ka fogow, Waayo, bushimihiisa aqoon ka heli maysid.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

Ninkii miyir leh xigmaddiisu waa inuu jidkiisa gartaa, Laakiinse nacasyada nacasnimadoodu waa khiyaano.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Nacasyadu dembigay ku majaajiloodaan, Laakiinse kuwa qumman waxaa ku dhex jirta raallinimo.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Qalbigu qadhaadhnimadiisuu yaqaan, Oo shisheeyena farxaddiisa lama qaybsado.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

Guriga kuwa sharka leh waa la afgembiyi doonaa, Laakiinse taambuugga kuwa qummanu waa barwaaqoobi doonaa.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Waxaa jirta waddo dadka la hagaagsan, Laakiinse dhammaadkeedu waa waddooyinka dhimashada.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Qalbigu xataa qosol waa ku murugoodaa, Oo farxad dhammaadkeeduna waa caloolxumo.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

Kii xaqnimada qalbigiisa dib ugaga noqdaa jidkiisuu ka dhergi doonaa, Oo ninkii wanaagsanuna wuxuu ka dhergi doonaa naftiisa.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

Kii garaaddaranu eray kasta wuu rumaystaa, Laakiinse kii miyir lahu socodkiisa aad buu u fiiriyaa.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Ninkii caqli lahu waa cabsadaa, oo sharka wuu ka noqdaa; Laakiinse nacasku waa ciishoodaa, wuuna isku kalsoon yahay.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

Kii degdeg u cadhoodaa nacasnimuu wax ku sameeyaa, Oo ninkii sharnimo hindisana waa la neceb yahay.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

Garaadlaawayaashu nacasnimay dhaxlaan, Laakiinse kuwii miyir leh waxaa madaxa loo saaraa taaj aqoon ah.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Kuwa sharka lahu kuwa wanaagsan hortooda ayay ku foororsadaan, Oo kuwa xunxunna waxay ku foororsadaan irdaha kuwa xaqa ah.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Miskiinka xataa deriskiisu waa neceb yahay, Laakiinse taajirku saaxiibbo badan buu leeyahay.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

Kii deriskiisa quudhsadaa wuu dembaabaa, Laakiinse kii miskiinka u naxariistaa waa barakaysan yahay.

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Kuwa sharka ku fikiraa sow ma qaldamaan? Laakiinse kuwa wanaagga ku fikira waxaa u ahaan doona naxariis iyo run.

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Hawl kasta faa'iidaa ku jirta, Laakiinse hadalka bushimuhu wuxuu keenaa caydhnimo keliya.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Kuwa caqliga leh taajkoodu waa maalkooda, Laakiinse nacasyada nacasnimadoodu waa nacasnimo keliya.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

Markhaatigii run ahu nafuu samatabbixiyaa, Laakiinse kii been sheegaa waa khaayin.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

Rabbiga ka cabsashadiisu waxay leedahay kalsoonaan xoog leh, Oo carruurtiisuna waxay lahaan doonaan meel ay magangalaan.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

Rabbiga ka cabsashadiisu waa il nololeed, Si dabinnada dhimashada looga leexdo.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Sharafta boqorku waxay ku jirtaa dadka badnaantiisa, Laakiinse baabba'a amiirku wuxuu ku jiraa dadka yaraantiisa.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Kii cadhada u gaabiyaa waa garasho badan yahay; Laakiinse kii degdeg u cadhoodaa nacasnimuu sarraysiiyaa.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Qalbigii degganu waa nolosha jidhka, Laakiinse hinaaso waa qudhunka lafaha.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Kii miskiinka dulmaa wuxuu caayaa Kan sameeyey, Laakiinse kii ka baahan u naxariistaa wuu murweeyaa.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Kii shar leh waxaa lagu afgembiyaa sharnimadiisa, Laakiinse kan xaqa ahu rajuu leeyahay markuu dhinto.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Xigmaddu waxay taal kii garasho leh qalbigiisa, Laakiinse wixii nacasyada uurkooda ku jiraa waa ismuujiyaa.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Xaqnimadu quruun way sarraysiisaa, Laakiinse dembigu waa u ceeb dad kasta.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Boqorka raallinimadiisa waxaa leh midiidinkii caqli ku shaqeeya, Laakiinse wuxuu u cadhoon doonaa kii ceeb sameeya.