1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

La mujer sabia edifica su casa, pero la necia la derriba con sus propias manos.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

El que teme al Señor sigue su camino recto, pero el que anda en malos pasos lo desdeña.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

Los labios del necio derraman soberbia; los labios de los sabios son su protección.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Sin bueyes el granero no se llena; gracias a su fuerza, hay abundancia de pan.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

El testigo verdadero no miente; el testigo falso esparce calumnias.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

El burlón busca la sabiduría y no da con ella; el hombre entendido la encuentra fácilmente.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

No te juntes con gente necia, porque nada aprenderás de lo que te digan.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

El que es sabio y astuto sabe por dónde va; a los necios los engaña su propia necedad.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

Los necios se burlan del pecado; los hombres rectos se ganan la buena voluntad.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

Cada corazón conoce su propia amargura, y ningún extraño participa de su alegría.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

La mansión de los impíos será derribada, pero la choza de los hombres rectos permanece.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

Hay caminos que el hombre considera rectos, pero que al final conducen a la muerte.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Hasta de reírse duele el corazón; a veces la alegría acaba en congoja.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

El corazón necio se harta de sus caminos, pero el hombre de bien va feliz por los suyos.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

El inexperto cree todo lo que oye; el que es astuto mira por dónde anda.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

El sabio teme a Dios y se aparta del mal, pero el necio se muestra temerario y engreído.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

El que fácilmente se enoja comete locuras; el hombre perverso es aborrecido.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

La necedad es la herencia de los simplones; los astutos se cubren de conocimientos.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

Los malvados se inclinarán ante los buenos, y los impíos comparecerán ante los justos.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

Al pobre lo odian hasta sus amigos; al rico, todo el mundo lo quiere.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

El que humilla a su prójimo comete un pecado; ¡feliz de aquél que se compadece de los pobres!

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Los que urden el mal pierden el rumbo; los que piensan el bien encuentran amor y verdad.

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Toda labor rinde sus frutos, pero hablar por hablar empobrece.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

Las riquezas son la corona de los sabios; la corona de los necios es su necedad.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

El testigo verdadero te salva la vida; el testigo falso te difama.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

El temor del Señor infunde plena confianza, y da esperanza a nuestros hijos.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

El temor del Señor es un manantial de vida, que nos aparta de los lazos de la muerte.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

Un pueblo numeroso es la gloria del rey; un pueblo escaso es la debilidad del príncipe.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

Enojo lento, gran inteligencia; espíritu impaciente, demasiada necedad.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

Un corazón apacible infunde vida al cuerpo, pero la envidia corroe hasta los huesos.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

Oprimir al pobre es afrentar al Creador; tener misericordia del pobre es honrar a Dios.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

Al malvado lo pierde su propia maldad; el justo, aun en la muerte mantiene la esperanza.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

La sabiduría reposa en el corazón prudente, pero entre los necios es desconocida.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Un pueblo justo es un gran pueblo, pero el pecado deshonra a las naciones.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

El rey es amable con el siervo inteligente, pero se enoja con el que lo avergüenza.