1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Entonces Bildad el suhita, dijo:

2 А ж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

«¿Cuánto tiempo vas a hablar así, con palabras impetuosas como el viento?

3 Ч и Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Dios no pervierte la justicia; el Todopoderoso no retuerce el derecho.

4 Я кщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Si tus hijos pecaron contra él, murieron porque él les dio su merecido.

5 Я кщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

Pero si tú buscas al Dios Todopoderoso, desde muy temprano imploras su compasión,

6 я кщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

él te brindará su protección y te restaurará tus bienes, siempre y cuando actúes con pureza y rectitud.

7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Las pocas riquezas que llegaste a poseer no podrán compararse con las que tendrás después.

8 П оспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

»Consulta la experiencia de los que ya pasaron, y disponte a averiguar lo que sus padres descubrieron.

9 б о ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Nosotros nacimos ayer, y muy poco sabemos; nuestros días en este mundo pasan como una sombra.

10 о тож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Ellos te hablarán y te enseñarán; te hablarán con el corazón en la mano.

11 Ч и папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

¿Acaso crecen los juncos si no hay pantano? ¿O crecen los papiros donde no hay agua?

12 В ін іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Sin embargo, aún verdes y sin haberlos cortado, se marchitan antes que cualquier otra hierba.

13 о такі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Así también son los que de Dios se olvidan; así termina la esperanza de los malvados.

14 б о його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Toda su esperanza y su confianza es tan frágil como la tela de una araña.

15 Н а свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Quien se apoye en sus hilos, no quedará en pie; en cuanto los agarre, se reventarán.

16 В ін зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Son como la hierba verde y tendida al sol, que esparce sus renuevos por todo el jardín;

17 н а купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

echan raíces en torno a una fuente, y se arraigan en lugares pedregosos;

18 Я кщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

pero si son arrancados de su sitio nadie sabrá si alguna vez estuvieron allí.

19 Т ака радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Tal vez disfrute de su corta prosperidad, pero allí mismo brotarán otros renuevos.

20 Т ож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

»Dios no rechaza al de conducta intachable, ni tiende la mano al que vive en la maldad.

21 а ж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Así que él volverá a hacerte reír, y en tus labios pondrá una radiante sonrisa.

22 Т вої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Tus enemigos serán avergonzados, y sus casas serán destruidas.»