1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Entonces respondió Bildad suhita, y dijo:
2 А ж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
¿Hasta cuándo hablarás estas cosas, y serán viento impetuoso las palabras de tu boca ?
3 Ч и Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
¿Acaso tuerce Dios la justicia o tuerce el Todopoderoso lo que es justo ?
4 Я кщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
Si tus hijos pecaron contra El, entonces El los entregó al poder de su transgresión.
5 Я кщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
Si tú buscaras a Dios e imploraras la misericordia del Todopoderoso,
6 я кщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
si fueras puro y recto, ciertamente El se despertaría ahora en tu favor y restauraría tu justa condición.
7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
Aunque tu principio haya sido insignificante, con todo, tu final aumentará sobremanera.
8 П оспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
Pregunta, te ruego, a las generaciones pasadas, y considera las cosas escudriñadas por sus padres.
9 б о ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
Porque nosotros somos de ayer y nada sabemos, pues nuestros días sobre la tierra son como una sombra.
10 о тож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
¿No te instruirán ellos y te hablarán, y de sus corazones sacarán palabras?
11 Ч и папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
¿Puede crecer el papiro sin cenagal? ¿Puede el junco crecer sin agua?
12 В ін іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
Estando aún verde y sin cortar, con todo, se seca antes que cualquier otra planta.
13 о такі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
Así son las sendas de todos los que se olvidan de Dios, y la esperanza del impío perecerá,
14 б о його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
porque es frágil su confianza, y una tela de araña su seguridad.
15 Н а свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
Confía en su casa, pero ésta no se sostiene; se aferra a ella, pero ésta no perdura.
16 В ін зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
Crece con vigor delante del sol, y sus renuevos brotan sobre su jardín.
17 н а купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
Sus raíces se entrelazan sobre un montón de rocas; vive en una casa de piedras.
18 Я кщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
Si se le arranca de su lugar, éste le negará, diciendo: “Nunca te vi.”
19 Т ака радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
He aquí, este es el gozo de su camino; y del polvo brotarán otros.
20 Т ож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
He aquí, Dios no rechaza al íntegro, ni sostiene a los malhechores.
21 а ж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
Aún ha de llenar de risa tu boca, y tus labios de gritos de júbilo.
22 Т вої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!
Los que te odian serán cubiertos de vergüenza, y la tienda de los impíos no existirá más.