1 Т ими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

En aquellos días, cuando de nuevo había una gran multitud que no tenía qué comer, Jesús llamó a sus discípulos y les dijo:

2 Ж аль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

Tengo compasión de la multitud porque hace ya tres días que están conmigo y no tienen qué comer;

3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

y si los despido sin comer a sus casas, desfallecerán en el camino, pues algunos de ellos han venido de lejos.

4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

Sus discípulos le respondieron: ¿Dónde podrá alguien encontrar lo suficiente para saciar de pan a éstos aquí en el desierto?

5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

Y El les preguntó: ¿Cuántos panes tenéis? Y ellos respondieron: Siete.

6 Т оді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

Entonces mandó a la multitud que se recostara en el suelo; y tomando los siete panes, después de dar gracias, los partió y los iba dando a sus discípulos para que los pusieran delante de la gente; y ellos los sirvieron a la multitud.

7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

También tenían unos pocos pececillos; y después de bendecirlos, mandó que éstos también los sirvieran.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

Todos comieron y se saciaron; y recogieron de lo que sobró de los pedazos, siete canastas.

9 А їдців було тисяч з чотири!

Los que comieron eran unos cuatro mil; y los despidió.

10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

Y subiendo enseguida a la barca con sus discípulos, fue a la región de Dalmanuta. Los fariseos buscan señal

11 І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Entonces salieron los fariseos y comenzaron a discutir con El, buscando de El una señal del cielo para ponerle a prueba.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

Suspirando profundamente en su espíritu, dijo: ¿Por qué pide señal esta generación? En verdad os digo que no se le dará señal a esta generación.

13 І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

Y dejándolos, se embarcó otra vez y se fue al otro lado. La levadura de los fariseos

14 І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

Y se habían olvidado de tomar panes; y no tenían consigo en la barca sino sólo un pan.

15 А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Y El les encargaba diciendo: ¡Tened cuidado! Guardaos de la levadura de los fariseos y de la levadura de Herodes.

16 В они ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

Y ellos discutían entre sí que no tenían panes.

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

Dándose cuenta Jesús, les dijo: ¿Por qué discutís que no tenéis pan? ¿Aún no comprendéis ni entendéis? ¿Tenéis el corazón endurecido ?

18 М авши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

Teniendo ojos, ¿no veis ? Y teniendo oidos, ¿no ois ? ¿No recordáis

19 к оли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

cuando partí los cinco panes entre los cinco mil ? ¿Cuántas cestas llenas de pedazos recogisteis? Y ellos le dijeron: Doce.

20 А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

Y cuando partí los siete panes entre los cuatro mil, ¿cuántas canastas llenas de los pedazos recogisteis? Y ellos le dijeron: Siete.

21 І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

Y les dijo: ¿Aún no entendéis ? El ciego de Betsaida

22 І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

Llegaron a Betsaida, y le trajeron un ciego y le rogaron que lo tocara.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

Tomando de la mano al ciego, lo sacó fuera de la aldea; y después de escupir en sus ojos y de poner las manos sobre él, le preguntó: ¿Ves algo?

24 І , зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

Y levantando la vista, dijo: Veo a los hombres, pero los veo como árboles que caminan.

25 П отім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

Entonces Jesús puso otra vez las manos sobre sus ojos, y él miró fijamente y fue restaurado; y lo veía todo con claridad.

26 І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Y lo envió a su casa diciendo: Ni aun en la aldea entres. La confesión de Pedro

27 П отому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Salió Jesús con sus discípulos a las aldeas de Cesarea de Filipo; y en el camino preguntó a sus discípulos, diciéndoles: ¿Quién dicen los hombres que soy yo?

28 В они ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

Y le respondieron, diciendo: Unos, Juan el Bautista; y otros, Elías; pero otros, uno de los profetas.

29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

El les preguntó de nuevo: Pero vosotros, ¿quién decís que soy yo? Respondiendo Pedro, le dijo: Tú eres el Cristo.

30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

Y El les advirtió severamente que no hablaran de El a nadie. Jesús anuncia su muerte y resurrección

31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

Y comenzó a enseñarles que el Hijo del Hombre debía padecer muchas cosas, y ser rechazado por los ancianos, los principales sacerdotes y los escribas, y ser muerto, y después de tres días resucitar.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

Y les decía estas palabras claramente. Y Pedro le llevó aparte y comenzó a reprenderle.

33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

Mas El volviéndose y mirando a sus discípulos, reprendió a Pedro y le dijo: ¡Quítate de delante de mí, Satanás!, porque no tienes en mente las cosas de Dios, sino las de los hombres. Condiciones para seguir a Jesús

34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Y llamando a la multitud y a sus discípulos, les dijo: Si alguno quiere venir en pos de mí, niéguese a sí mismo, tome su cruz, y sígame.

35 Б о хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Porque el que quiera salvar su vida, la perderá; pero el que pierda su vida por causa de mí y del evangelio, la salvará.

36 Я ка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

Pues, ¿de qué le sirve a un hombre ganar el mundo entero y perder su alma?

37 А бо що назамін дасть людина за душу свою?

Pues ¿qué dará un hombre a cambio de su alma?

38 Б о хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Porque cualquiera que se avergüence de mí y de mis palabras en esta generación adúltera y pecadora, el Hijo del Hombre también se avergonzará de él, cuando venga en la gloria de su Padre con los santos ángeles.