1 Г оре тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

¡Ay de ti que destruyes, y no has sido destruido; y de aquel que es pérfido, cuando otros no actuaron con perfidia contra él! Cuando termines de destruir, serás destruido; cuando acabes de actuar con perfidia, con perfidia actuarán contra ti.

2 Г осподи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

Oh Señor, ten piedad de nosotros; en ti hemos esperado. Sé nuestra fortaleza cada mañana, también nuestra salvación en tiempo de angustia.

3 В ід сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

Al estruendo del tumulto los pueblos huyen; al levantarte tú las naciones se dispersan;

4 І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

se recoge el botín como recoge la oruga, se lanzan sobre él como se lanzan las langostas.

5 В еличний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

Exaltado es el Señor, pues mora en lo alto; ha llenado a Sion de derecho y de justicia.

6 І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

El será la seguridad de tus tiempos, abundancia de salvación, sabiduría y conocimiento; el temor del Señor es tu tesoro.

7 Т ож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

He aquí, sus valientes claman en las calles, los mensajeros de paz lloran amargamente.

8 Б иті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

Las calzadas están desiertas, el transeúnte ya no pasa; ha quebrantado el pacto, ha despreciado las ciudades, no tiene en estima al hombre.

9 С умує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

De duelo está la tierra y languidece, el Líbano está avergonzado y se marchita; Sarón es como una llanura desierta, y pierden su follaje Basán y el Carmelo.

10 Н ині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

Ahora me levantaré —dice el Señor — ahora seré exaltado, ahora seré ensalzado.

11 З аваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

Concebisteis paja, daréis a luz rastrojo; mi aliento como fuego os consumirá.

12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

Y los pueblos serán calcinados, como espinos cortados que son quemados en el fuego.

13 П очуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

Oíd, los que estáis lejos, lo que he hecho; y los que estáis cerca, reconoced mi poder.

14 З атривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

Aterrados están los pecadores en Sion, el temblor se ha apoderado de los impíos. ¿Quién de nosotros habitará con el fuego consumidor ? ¿Quién de nosotros habitará con las llamas eternas ?

15 Х то ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

El que anda en justicia y habla con sinceridad, el que rehúsa la ganancia injusta, y se sacude las manos para que no retengan soborno; el que se tapa los oídos para no oír de derramamiento de sangre, y cierra los ojos para no ver el mal;

16 т ой перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

ése morará en las alturas, en la peña inexpugnable estará su refugio; se le dará su pan, y tendrá segura su agua.

17 Т вої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

Tus ojos contemplarán al Rey en su hermosura, verán una tierra muy lejana.

18 Т воє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

Tu corazón meditará en el terror, y dirá: ¿Dónde está el que cuenta? ¿Dónde está el que pesa? ¿Dónde está el que cuenta las torres?

19 У же не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

No verás más al pueblo feroz, pueblo de habla incomprensible, que nadie entiende, de lengua tartamuda, que nadie comprende.

20 П одивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

Contempla a Sion, ciudad de nuestras fiestas señaladas; tus ojos verán a Jerusalén, morada de quietud, tienda que no será plegada, cuyas estacas no serán arrancadas nunca, ni rotas ninguna de sus cuerdas.

21 Б о величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

Porque allí, el Majestuoso, el Señor, será para nosotros lugar de ríos y de anchos canales, por donde no andará embarcación de remos, ni nave potente por él pasará.

22 Б о Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

Porque el Señor es nuestro juez, el Señor es nuestro legislador, el Señor es nuestro rey; El nos salvará.

23 О пустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

Se han aflojado tus cuerdas; no pueden sostener firme el mástil ni entesar la vela. Entonces será repartida la presa de un abundante botín; los cojos se llevarán los despojos.

24 І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.

Ningún habitante dirá: Estoy enfermo; al pueblo que allí habita, le será perdonada su iniquidad.