1 А Йов відповів та й сказав:

Entonces respondió Job, y dijo:

2 Ч ув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

He oído muchas cosas como éstas; consoladores gravosos sois todos vosotros.

3 Ч и настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

¿ No hay fin a las palabras vacías ? ¿O qué te provoca para que así respondas?

4 І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

Yo también hablaría como vosotros, si vuestra alma estuviera en lugar de mi alma. Podría hilvanar palabras contra vosotros, y mover ante vosotros la cabeza.

5 у стами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Os podría alentar con mi boca, y el consuelo de mis labios podría aliviar vuestro dolor.

6 Я кщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

Si hablo, mi dolor no disminuye, y si callo, no se aparta de mí.

7 Т а тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

Pero ahora El me ha agobiado; tú has asolado toda mi compañía,

8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

y me has llenado de arrugas que en testigo se han convertido; mi flacura se levanta contra mí, testifica en mi cara.

9 Й ого гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

Su ira me ha despedazado y me ha perseguido, contra mí El ha rechinado los dientes; mi adversario aguza los ojos contra mí.

10 В они пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

Han abierto contra mí su boca, con injurias me han abofeteado; a una se aglutinan contra mí.

11 Б ог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

Dios me entrega a los impíos, y me echa en manos de los malvados.

12 С покійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

Estaba yo tranquilo, y El me sacudió, me agarró por la nuca y me hizo pedazos; también me hizo su blanco.

13 Й ого стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

Me rodean sus flechas, parte mis riñones sin compasión, derrama por tierra mi hiel.

14 В ін робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

Abre en mí brecha tras brecha; arremete contra mí como un guerrero.

15 В ерету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

Sobre mi piel he cosido cilicio, y he hundido en el polvo mi poder.

16 З ашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

Mi rostro está enrojecido por el llanto, y cubren mis párpados densa oscuridad,

17 х оч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

aunque no hay violencia en mis manos, y es pura mi oración.

18 Н е прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

¡Oh tierra, no cubras mi sangre, y no haya lugar para mi clamor!

19 б о тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

He aquí, aun ahora mi testigo está en el cielo, y mi defensor está en las alturas.

20 Г лузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

Mis amigos son mis escarnecedores; mis ojos lloran a Dios.

21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

¡Ah, si un hombre pudiera argüir con Dios como un hombre con su vecino!

22 б о почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...

Porque cuando hayan pasado unos pocos años, me iré por el camino sin retorno.