1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Yo soy el hombre que ha visto la aflicción bajo la vara de su furor.

2 В ін провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

El me ha llevado y me ha hecho andar en tinieblas y no en luz.

3 Л иш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Ciertamente contra mí ha vuelto y revuelto su mano todo el día.

4 В ін виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Ha hecho que se consuman mi carne y mi piel, ha quebrado mis huesos.

5 о бгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Me ha sitiado y rodeado de amargura y de fatiga.

6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

En lugares tenebrosos me ha hecho morar, como los que han muerto hace tiempo.

7 О бгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

Con muro me ha cercado y no puedo salir, ha hecho pesadas mis cadenas.

8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Aun cuando clamo y pido auxilio, El cierra el paso a mi oración.

9 К амінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Ha cerrado mis caminos con piedra labrada, ha hecho tortuosos mis senderos.

10 В ін для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

El es para mí como oso en acecho, como león en lugares ocultos.

11 П оплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

Ha desviado mis caminos y me ha destrozado, me ha dejado desolado.

12 Н атягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Ha entesado su arco y me ha puesto como blanco de la flecha.

13 п устив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

Hizo que penetraran en mis entrañas las flechas de su aljaba.

14 Д ля всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

He venido a ser objeto de burla de todo mi pueblo, su copla todo el día.

15 Н аситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

El me ha llenado de amargura, me ha embriagado con ajenjo.

16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

Ha quebrado con guijarro mis dientes, ha hecho que me revuelque en el polvo.

17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

Y mi alma ha sido privada de la paz, he olvidado la felicidad.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Digo, pues: Ha perecido mi vigor, y mi esperanza que venía del Señor.

19 З гадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Acuérdate de mi aflicción y de mi vagar, del ajenjo y de la amargura.

20 д уша моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

Ciertamente lo recuerda y se abate mi alma dentro de mí.

21 О це я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Esto traigo a mi corazón, por esto tengo esperanza:

22 Ц е милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

Que las misericordias del Señor jamás terminan, pues nunca fallan sus bondades;

23 н ове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

son nuevas cada mañana; ¡grande es tu fidelidad!

24 Г осподь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

El Señor es mi porción —dice mi alma — por eso en El espero.

25 Г осподь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Bueno es el Señor para los que en El esperan, para el alma que le busca.

26 Д обре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

Bueno es esperar en silencio la salvación del Señor.

27 Д обре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

Bueno es para el hombre llevar el yugo en su juventud.

28 н ехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Que se siente solo y en silencio ya que El se lo ha impuesto;

29 х ай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

que ponga su boca en el polvo, quizá haya esperanza;

30 х ай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

que dé la mejilla al que lo hiere; que se sacie de oprobios.

31 Б о Господь не навіки ж покине!

Porque no rechaza para siempre el Señor,

32 Б о хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

antes bien, si aflige, también se compadecerá según su gran misericordia.

33 б о не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Porque El no castiga por gusto, ni aflige a los hijos de los hombres.

34 Щ об топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

Aplastar bajo los pies a todos los prisioneros de un país,

35 щ об перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

privar del derecho a un hombre en presencia del Altísimo,

36 щ об гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

defraudar a un hombre en su litigio: estas cosas no aprueba el Señor.

37 Х то то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

¿Quién es aquel que habla y así sucede, a menos que el Señor lo haya ordenado ?

38 Х іба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

¿No salen de la boca del Altísimo tanto el mal como el bien ?

39 Ч ого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

¿Por qué ha de quejarse el ser viviente? ¡ Sea valiente frente a sus pecados!

40 П ошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Examinemos nuestros caminos y escudriñémos los, y volvamos al Señor;

41 п ідіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

alcemos nuestro corazón en nuestras manos hacia Dios en los cielos.

42 С проневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

Nosotros hemos transgredido y nos hemos rebelado; tú no has perdonado.

43 з акрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Te has cubierto de ira y nos has perseguido; has matado y no has perdonado.

44 з акрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Te has cubierto de una nube para que no pase la oración.

45 С міттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Basura y escoria nos has hecho en medio de los pueblos.

46 н аші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Han abierto su boca contra nosotros todos nuestros enemigos.

47 с трах та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Terror y foso nos han sobrevenido, desolación y destrucción.

48 М оє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Arroyos de agua derraman mis ojos a causa de la destrucción de la hija de mi pueblo.

49 В иливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Mis ojos fluyen sin cesar, ya que no hay descanso

50 а ж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

hasta que mire y vea el Señor desde los cielos.

51 м оє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Mis ojos causan dolor a mi alma por todas las hijas de mi ciudad.

52 Л овлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Constantemente me han dado caza como a un ave mis enemigos, sin haber causa;

53 ж иття моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

silenciaron mi vida en la fosa, pusieron piedra sobre mí.

54 П ливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

Cubrieron las aguas mi cabeza, dije: ¡Estoy perdido!

55 К ликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Invoqué tu nombre, oh Señor, desde la fosa más profunda.

56 Т и чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Tú oíste mi voz: No escondas tu oído a mi clamor, a mi grito de auxilio.

57 Т и близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Te acercaste el día que te invoqué, dijiste: No temas.

58 З а душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Tú has defendido, oh Señor, la causa de mi alma, tú has redimido mi vida.

59 Т и бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

Tú has visto, oh Señor, mi opresión, juzga mi causa.

60 У сю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Has visto toda su venganza, todas sus tramas contra mí.

61 Т и чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Has oído sus oprobios, oh Señor, todas sus tramas contra mí;

62 м ову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

los labios de mis agresores y sus murmuraciones están contra mí todo el día.

63 П обач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Se sienten o se levanten, míra los, yo soy el objeto de su copla.

64 З аплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Tú les darás su pago, oh Señor, conforme a la obra de sus manos.

65 П одай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Les darás dureza de corazón, tu maldición será sobre ellos.

66 С воїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Los perseguirás con ira y los destruirás de debajo de los cielos del Señor.